У столиці відкрилася виставка, присвячена Сержу Лифарю та "його" Києву
На ім'я генія світового балету Сержа Лифаря довгий час було накладено суворе табу в Україні і в його рідному Києві, зокрема, через вперте небажання працювати на радянські спецслужби і втечу за кордон.
Саме до Франції, як запевняють мистецтвознавці, Серж Лифар повернув балет і назва його неокласикою.
"Молодий 29 -річний, Лифар був запрошений очолити балетну трупу саме Національної паризької опери. І своєю титанічною працею він повернув балету те становище першого мистецтва, яке він мав займати і займає по сьогодні", - директор Київської муніципальної академії танцю імені Сержа Лифаря Андрій Лягущенко.
Письменник Олександр Балабко випадково натрапив на архів раніше невідомих листів і фотографій, надісланих Лифарем до Києва. На їх основі він написав книжку, в якій демонструє неабиякий сум митця за домівкою попри шалений успіх на світовій сцені.
"Він завжди писав, що він українець, він не приймав французького громадянства. І працювати над цими листівками було неймовірно цікаво! Кожна листівка доповнює спогади. Вони задокументовані. Він їх навіть нумерував, скільки і коли він відправив", - розповів автор книги "Київ. Іринінська. Лифарям..." Олександр Балабко.
Ці листи і фотографії у Національному музеї історії України відкрили у спеціальній експозиції "Серж Лифар і Київ" як додаток до постійно діючої виставки "Серж Лифар: для танцю". Її гордістю є "Золота балетна туфелька".
"Вона була вручена Сергію Михайловичу у 55-му році за 25-річну діяльність Гранд Опера. Вона із щирого золота, там відлитий повний 42 розмір. Як раз розмір, який мав Сергій Михайлович Лифар", - каже куратор виставки Олена Іванова.
Про неабияку любов українського митця до рідного міста свідчить і те, що на його могилі у далекій від України Франції написано лаконічно, але ніжно: "Серж Лифарь. З Києва".