Про наслідки цієї масштабної атаки, яка відбулася в ніч на 20 вересня, в ефірі 24 Каналу розповів голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко. За його словами, виведення з ладу двох центральних переробних вузлів заводу змусить Кремль терміново шукати нові шляхи постачання.
Хто залишився без пального
Московський НПЗ щороку переробляв орієнтовно 11 мільйонів тонн нафти, випускаючи мільйони тонн бензину, дизелю та авіаційного пального. Хоча підприємство закривало значну частину потреб цивільного населення Москви та Підмосков'я, його головним клієнтом був саме військовий сектор.
Основними споживачами був весь гарнізон, Московський військовий округ. Це дуже важливо, адже він забезпечував функціонування найвищих керівних органів російської влади, зокрема військової. Завод постачав пальне для ФСБ, поліції, ФСО та мережі систем ППО,
– зазначив Тимочко.
Військові бази, арсенали та зенітні комплекси навколо російської столиці не можуть заправлятися на звичайних автозаправках через суворий режим таємності. Тепер російській владі доведеться розконсервовувати стратегічні запаси, переорієнтовувати логістику з інших регіонів або взагалі купувати пальне за кордоном. Це автоматично створює додаткове навантаження на інші російські нафтопереробні заводи, які також стають пріоритетними цілями для українських безпілотників.
Про наслідки удару по Московському НПЗ: дивіться у відео
Як повідомлялося раніше, після влучного удару підприємство в Капотні повністю зупинило свою роботу. Ця атака вивела з ладу майже 4% усіх російських потужностей з перероблення нафти. Загалом лише за перші двадцять днів вересня загальний обсяг паралізованих нафтопереробних потужностей Росії сягнув 14%.
Нагадаємо, що під час нальоту дронів російська влада свідомо не вмикала сирени повітряної тривоги. Аналітики пов'язують таку поведінку з бажанням Кремля не зривати явку на виборах до Держдуми, які саме проходили в ті дні. Місцеві чиновники ігнорували масові скарги наляканих росіян, надавши пріоритет політичним цілям, а не безпеці населення.