Про закупівлю "Вирівнювача" розповів Укрінформу начальник відділу Центрального управління інноваційної діяльності Збройних сил України полковник Владислав Волошин. За його словами, розробка завершила необхідні випробування, а українська авіація виконала сотні літако-вильотів для перевірки нових комплектів авіаційного озброєння.

"Вирівнювач" уже не експеримент

Про першу українську керовану авіабомбу стало відомо у травні 2026 року. Тоді повідомлялося про завершення основного циклу випробувань та передачу Повітряним силам першої експериментальної партії.

Мілітарі 24 детально розповідав, як створювали перший український КАБ і що було відомо про його характеристики. Розробка тривала близько 17 місяців, а маса бойової частини становить 250 кілограмів.

Google Хочете щодня читати оперативні та якісні новини Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

Тепер статус проєкту змінився. Йдеться вже не про експериментальну партію, а про офіційні закупівлі для української авіації.

За словами Волошина, "Вирівнювач" став одним із результатів значної програми випробувань нового авіаційного озброєння.

"Сьогодні в Україні розробляється близько десятка перспективних зразків подібного озброєння. Усі вітчизняні розробки значно дешевші за західні аналоги, і це дозволить швидко нарощувати масштаби виробництва", - зазначив полковник.

Утричі дешевша за JDAM-ER

"Вирівнювач" розробила українська DG Industry, учасник оборонного кластера Brave1. За даними розробників, вартість української системи приблизно втричі нижча за американські JDAM-ER.

Заявлена дальність залежить від параметрів польоту літака-носія та становить від 10 до 130 кілометрів.

Саме тут важливо відрізняти максимальну заявлену дальність від типової бойової. Що вище і швидше летить літак у момент відокремлення плануючої бомби, то більше енергії вона отримує для подальшого польоту.

А українські літаки працюють у зоні постійної загрози з боку російських винищувачів і далекобійних систем ППО. Тому максимальні характеристики плануючих боєприпасів доступні не в кожній бойовій ситуації.

"Вирівнювач" уже застосовували на фронті

Перехід до закупівель не став першим кроком після полігонних тестів.

Ще в червні розробники повідомили про серійне виробництво та бойове застосування нової зброї. Мілітарі 24 писав, що "Вирівнювач" уже пройшов бойову перевірку на фронті.

Наприкінці червня також з'явилися кадри застосування українських керованих бомб із МіГ-29.

Таким чином, за кілька місяців проєкт пройшов одразу кілька етапів: від завершення розробки та експериментальної партії до бойового застосування і повноцінних закупівель.

Для українського озброєння це особливо важливо через потребу швидко збільшувати кількість доступних авіаційних боєприпасів.

Навіщо Україні власний КАБ

Українська авіація вже застосовує західні високоточні авіаційні боєприпаси, зокрема JDAM та французькі AASM Hammer. Однак обсяг таких поставок залежить від партнерів, а вартість західних систем обмежує можливість масового застосування.

Власне виробництво має зменшити цю залежність.

Завдання полягає не лише у створенні одного аналога західного боєприпасу. Слова Волошина про приблизно десять проєктів свідчать, що в Україні формується ціла лінійка керованого авіаційного озброєння.

Її поява особливо важлива на тлі того, як швидко вдосконалює свої плануючі бомби Росія.

Мілітарі 24 нещодавно розповідав про нову російську УМПБ-5, створену на базі ФАБ-250. Росія також експериментує з реактивними версіями авіабомб, намагаючись збільшувати дальність їх застосування.

Від одиничної розробки до окремого класу зброї

Ще у 2024 році українські Повітряні сили лише готувалися до випробувань вітчизняних плануючих авіабомб. У 2025 році тривали кидкові випробування окремих рішень.

У 2026 році ситуація вже інша. Перший відомий КАБ отримав власну назву, пройшов бойове застосування і перейшов до закупівель, а паралельно розробляється ще приблизно десять проєктів.

Тому головна новина навколо "Вирівнювача" полягає не лише у появі ще одного українського боєприпасу. Україна поступово створює власний сегмент серійного високоточного авіаційного озброєння, де ключовою перевагою має стати можливість виробляти його всередині країни і значно дешевше за імпортні аналоги.