За білоруським сценарієм: Україна робить кроки від європейської інтеграції
Журналіст Роман Протасевич нібито зізнався у причетності до організації протестів в Білорусі. Боляче дивитись на те, як люди Олександра Лукашенка знущались з хлопця. В Україні таких кроків не можна допустити.
За будь-яку ціну ми повинні не дозволити зварити себе на повільному вогні маленьких "відкатів". Детальніше – у відеоблозі.
Важливо Про Лукашенка, знущання над сином та реакцію Заходу: відверте інтерв'ю з батьком Протасевича
Хворий Лукашенко свій режим теж не за один день збудував. Будь-який крок від європейської інтеграції – це крок у в бік ставання Білоруссю.
За кожну провалену чи заблоковану прозахідну реформу – карати будь-яку владу аж до її електорального "нуля", щоб для наступників була наука.
Кроки України в бік Білорусі
Черговий прокурор закриває справу "Ротердам+", "відмазує" Олега Бахматюка та інших. Це перший крок в бік Білорусі, бо вони так само "відмазуватимуть" катів режиму, навіть оком не кліпнуть.
Хтось з Офісу Президента блокує очищення Вищої ради правосуддя. Це крок в бік Білорусі, бо контрольований суд потрібен лише диктаторам та корупціонерам. Останні, до речі, завжди тягнуть країну в авторитаризм.
Створення корупційних картелів на будівництві чи в інших "сферах" (харчування армії, наприклад). Це теж крок в бік Білорусі, бо диктаторам потрібні монополії, а не конкуренція. Достатньо поглянути на Росію.
І не важливо, чи усвідомлює це сама влада. Як на мене, ми і так дозволили забагато кроків "не в той бік". Водичка в нашій "каструлі відкатів" стає все теплішою, якби-то нам не почати в ній варитися.
Поговорімо про кроки чинної влади, які точно ведуть нас в напрямку, протилежному Заходу – десь в бік Білорусі. І схоже, що кроки ці влада робить цілком свідомо.
Низка інструментів для боротьби з олігархами
Останнім часом президент постійно говорить про боротьбу з олігархами. Заявляє, що це його пріоритет, навіть якийсь там ніби страшний законопроєкт проти них готує.
Особисто я щодо цього дуже скептичний. З тої простої причини, що для боротьби з олігархами у влади вже є низка інструментів, але вона ними чомусь не користується.
Попередній випуск Звільнити одіозного Татарова: як це зробити за декілька кліків
Ба більше, навпаки, користується ними для захисту цих олігархів. Наприклад, поки Ірина Венедіктова розповідає про свою боротьбу з олігархами, її прокурори знову організували закриття вже готового до передачі в суд "Роттердам +" вже вчетверте за пів року.
Ми всі таки змусили генпрокурорку замінити прокурора, який тричі закривав розслідування "Роттердаму +". Вона замінила того прокурора на іншого, який за роки роботи в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі не спромігся на жодне більш-менш серйозне провадження. Навпаки примудрився закрити справу проти судді, якого викрили на отриманні хабаря та програти кілька інших.
Демків – "герой антикорупційного фронту"
Звати цього "героя антикорупційного фронту" – Денис Демків. "Роттердам+" призначенець Венедіктової закрив в позаробочий час, без консультацій із детективами, начхавши на протилежну позицію прокурора, який розслідує справу від самого початку.
А в ста томах письмових матеріалів і 350 гігабайтах відео допитів Демків розібрався лише за кілька днів. В жодній іншій справі такої геніальності це прокурор не проявив.
Денис Демків / Фото "ЦЕНЗОР.нет"
Нас ще здивувало, що він пішов на конкурс на керівника відділу САП. В Демківа просто немає результату, який він може продемонструвати.
Але тепер все зрозуміло. Схоже дехто пообіцяв помогти просунути його кандидатуру.
Це при тому, що з олігархами, нагадаю, у Володимира Зеленського ніби як смертельний герць. Схоже, що "ніби як", бо навіть закриття вже розслідуваного "Роттердаму+" – це не всі послуги олігарху від людей Зеленського.
Що таке "Роттердам+"?
Це спосіб, за допомогою якого можна розрахувати вартість вугілля для виробітку електроенергії в Україні. З 2016 року паливо почали купувати на міжнародній біржі у Нідерландах. Українці переплатили за "Роттердам+" майже 40 мільярдів гривень через надлишкові витрати формули.Ще, наприклад, Антимонопольний комітет, який ніби й контролюється Офісом Президента, відмовився розслідувати штучно створений ДТЕК дефіцит електрики цієї зими.
АМКУ відмовився не те, що розслідування розпочати, а навіть – заяву від Ліги антитрасту розглянути. Причина просто смішна – жодні права цих споживачів ДТЕК Ахметова ніби не порушив.
Іншими словами АМКУ не побачив проблем з тим, що:
- по-перше, вартість електроенергії суттєво зросла (а за нею і ціна всіх товарів);
- по-друге, Україна була змушена імпортувати енергію з Росії, або почати погодинне відключення світла в наших будинках.
Дійсно, такі дрібнички. І це ж не поодинокий випадок захисту олігархів Антимонопольним комітетом. Відомство продовжує штампувати дозволи на нові олігархічні монополії. І це теж ще не все.
Навіть по розпочатих попереднім складом АМКУ розслідуваннях, його чинний склад накладає штрафи у розмірі до 1% річного доходу. Хоча закон дозволяє штрафувати олігархічні монополії в десятки разів більше.
Варто прочитати Українське за нідерландською ціною: чому у справі "Роттердам+" ніхто не несе відповідальність
Тож якщо генпрокурорка Венедіктова вкотре допомагає закрити розслідування найбільшої корупційної схеми, з чого вірити, що влада з олігархами бореться?
Або якщо підконтрольний Офісу Президента АМКУ захищає монополії олігарха, з якого дива вірити, що президент з Ахметовим воює? Як на мене, немає жодного приводу, принаймні, поки що.