Ситуація може радикально змінитися

Потребу в певному підвищенні податків обґрунтовують тим, що військові витрати (які, нагадаю, фінансуються винятково завдяки внутрішнім надходженням) виявилися більші за очікувані та мають тенденцію до зростання. Далі читайте в ексклюзивній колонці для сайту 24 Каналу.

Читайте також До кінця тижня США можуть схвалити важливе рішення щодо України

Ворог витрачає на війну (разом із секретними статтями бюджету та іншими прихованими витратами) приблизно стільки ж, скільки становить весь український ВВП за мінусом грантів від партнерів. І ці витрати постійно збільшуються. Не дивно, що і нам доводиться, наприклад, збільшувати кількість війська з відповідними витратами на утримання.

Також було б дуже корисно збільшити оборонне замовлення, але це теж можна зробити тільки коштом власних надходжень, яких на це не вистачає.

Насправді ситуація на наступний рік може радикально змінитися, якщо ЄС та США узгодять виділення Україні допомоги у вигляді кредиту з погашенням завдяки доходам від заморожених російських активів. Ці гроші, на відміну від бюджетної допомоги, яку ми отримували весь цей час, можна буде витрачати на будь-які потреби.

Та поки що тривають узгодження між партнерами щодо механізму та, відповідно, суми цієї допомоги. Початково йшлося про 50 мільярдів доларів, остання озвучена цифра – 35 мільярдів євро, але тільки від ЄС. У будь-якому разі це понад 1600 мільярдів гривень, що більш ніж удесятеро перевищує передбачені додаткові надходження від підвищення податків.

Але, з одного боку, наразі ці великі гроші залишаються все ще журавлем у небі, з іншого – для того, аби партнери продовжували допомогу, нам треба теж демонструвати певні кроки з мобілізації ресурсів: така їхня логіка, озвучена МВФ. Справедливо чи ні, але доводиться на це зважати.

Боротьба з нелегальною економікою не буде швидкою

Багато експертів та бізнес-асоціацій наполягають на тому, що податковий тиск на легальну економіку збільшувати не варто, натомість треба виводити з тіні нелегальну. Це абсолютно правильно, проте, на жаль, не може дати швидких результатів.

Триває боротьба з нелегальним виробництвом та перемитненням підакцизних товарів – на найбільшому з відповідних ринків, тютюновому, частка тіні зменшилася до 14,6 проти 19,1% на початку року. Розпочалися довгоочікувані радикальні реформи БЕБ та ДМС, триває боротьба за аналогічну реформу ДПС. Усе разом це може забезпечити додатково сотні мільярдів гривень надходжень, водночас радикально зменшивши проблеми для законослухняного бізнесу. Але, на жаль, результати цих реформ будуть дійсно помітні в кращому разі з 2026 року, до якого ще треба якось дожити.

Зауважте Європу чекає ще потужніший циклон: чи є загроза для України

Тимчасове підвищення податків могло б наробити багато шкоди, якби воно відбувалося відповідно до початкових пропозицій Мінфіну – з введенням податку з обороту, величезних податків на купівлю деяких товарів, 5% податків на мобільний зв'язок та продаж квартир фізичними особами, оподаткування міжнародних посилок будь-якої вартості тощо.

На щастя, завдяки на диво консолідованій позиції бізнесу та незалежних експертів, до якої Мінфін та профільний комітет Верховної Ради зрештою частково дослухалися, усі ці пропозиції були відкинуті. У підсумку законопроєкт передбачає тільки:

  • збільшення військового збору з нинішніх 1,5 до 5%;
  • запровадження відповідного збору для ФОП 1-ї, 2-ї та 4-ї груп у розмірі 5% від двох мінімальних зарплат (тобто 800 гривень на місяць);
  • підвищення ставки для ФОП 3-ї групи на 1%.

Передбачене також підвищення податку на прибуток небанківських фінустанов, обговорюється застосування (за прикладом минулого року) 50% податку на прибутки банків. В обох випадках це виправдовується тим, що прибутки фінансового сектору суттєво зросли через війну, бо збільшилася дохідність ОВДЗ, і це не відповідає ринковій справедливості. Також передбачені деякі обмежені заходи з детінізації ринку пального.

Важливо Що чекає на Курську операцію і яке зараз головне завдання Сил оборони

Законопроєкт ще потребує змін

Отже, у нинішній редакції цей законопроєкт не несе катастрофічних загроз. Звичайно, для економіки було б краще, як одностайно пропонували незалежні експерти, запровадити тимчасову кількавідсоткову надбавку до ПДВ. А не підвищувати дуже шкідливий для зростання податок на доходи громадян (яким є нинішній ВЗ), який до того ж є одним із найменш ефективних з погляду зборів.

Нагадаю, що до повномасштабної війни близько 3 мільйонів осіб уникали його взагалі, бо працювали повністю неофіційно. Ще близько 2 мільйонів – отримували доплати в конвертах.

Однак Мінфін виступив категорично проти, насамперед через те, що це могло б на 1 – 2% збільшити показники інфляції. Хоча це абсолютно непринципова для економіки зміна за базової ставки в 13% за реальної інфляції близько 5%, але "псує статистику".

Було б чудово, якби депутати внесли відповідні зміни до другого читання. Проте і в нинішньому вигляді це затягування пасків залишається радше символічним як для країни, яка вже третій рік веде екзистенційну війну з набагато сильнішим ворогом. Аби тільки наші гроші реально допомогли державі в цьому, а не були змарновані на проєкти типу кешбеку "Купуй українське", який на тлі підвищення податків виглядає просто ляпасом сумлінним платникам.

Ця публікація підготовлена ГО "Кейс Україна" за підтримки ІСАР Єднання в межах проєкту "Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства".