Українські міста та села рясніють передвиборною агітацією

Подбати про відсутність політичної реклами мали б самі ж політсили. Однак у багатьох партійних офісах своє уявлення про те, що агітація, а що ні.

“Вони мають бути ознакою нашої партії, це наш офіс, це не є агітація”, - сказала представник політичної сили Тетяна Чіпка.

У Львові чи не найбільше незаконної агітації на зупинках громадського транспорту. Однак такі хитрощі на вибір українців, схоже, не надто впливають.

“Кого мені потрібно, того прочитаю, а тих, хто мені не потрібен, того не читаю. Від своєї партії хто мені потрібен, то читаю, а інших не читаю - всі брешуть”, - каже виборець (Україна, Львів).

“Порушення закону, навіть якщо це не дуже помітно, це все одно порушення закону. Я не знаю, наскільки у вас жорсткий закон про вибори. Якщо говорити про європейські країни, то там дуже жорстка кримінальна відповідальність за це. Можна набагато швидше потрапити до в'язниці, якщо ти порушуєш закон про вибори, ніж якщо ти підробляєш гроші. Це дуже серйозно все”, - зазначив депутат Європарламенту, міжнародний спостерігач Олександр Мирський.

Не так серйозно, як у країнах Старого світу, до незаконної агітації, схоже, ставляться в Україні. Так у Севастополі стосовно кандидата у міську раду, який розклеював листівки на свою підтримку на одній із дільниць, місцеве управління міліції карної справи не порушувало. Натомість правоохоронці склали лише протокол про адмінпорушення.