Вадиму Перельману подобається Одеський фестиваль і у планах зняти кіно про Україну

Нагадаємо, дебютну стрічку, зняту Перельманом у 2003 році, "Будинок з піску і туману" фінансував Стівен Спілберг, у наступній — вже 2007-го, головну роль зіграла Ума Турман. Нині режисер готується зняти нову картину, пов’язану з Україною.

До речі, Вадим Перельман народився у Києві і до 9 років жив на вулиці Горького в комунальній квартирі. Він залюбки відвідує українські кінофестивалі: київську "Молодість" та Одеський міжнародний. Останній дуже вдало організований, — каже Вадим. Крім того, саме місто — море, повітря, старовинні будівлі та кіно-спадок, який має Одеса, ні з чим порівняти неможливо.

— Я знав, а тепер підтвердив собі, що це найкращий фестиваль.

— Найкращий де?

— Найкращий у СНД, дійсно. Кращий, ніж Московський, кращий, ніж Київський, кращий, ніж всі, дійсно. Тому що це місто — це величезна фішка фестивалю, тому що це місто-курорт. Але не тільки курортне, у нього є така атмосфера фестивалю, навіть без фестивалю — у нього все це є. Творчі люди, щирі, погода, історія міста, гумор 1 все це є. Але, звичайно, без людей, які організовують цей фестиваль було б не так добре. Люди розумніші, геніальніші, які організовують справжній фестиваль. Підбирають хороші фільми — найголовніше, звичайно.

— Що вдалося подивитися вже на фестивалі, що сподобалося?

— Я досі на фестивалі тільки філь-відкриття бачив, він мені дуже сподобався. Французький фільм "Артист".

— Ви не плануєте знімати в Україні і що саме це буде?

— Поки ще рано говорити про це, але є фільм дуже важливий для України, який я буду знімати, ну, звичайно в Україні.

— А тема не політична?

— Ні, історична більше ...

— Який історичний час вибрали?

— Війна. Друга Світова війна. Саме в Києві.

— У вас в проекті ще два фільми, це вже американські проекти?

— Ні. Фільм, який я знімаю з Ентоні Хопкінсом і Дастіном Хоффманом я знімаю в Бельгії та Польщі, так що три країни, один фільм.

— А ви бували в Києві, в квартирі, в якій жили в дитинстві?

— Знаєте, хто живе в цій комунальній квартирі? Посол живе в моїй комунальній квартирі, в тій же кімнаті. Я в нього бував, він мене пустив, показав.

— А мама з вами була?

— Ні, мама живе в Мексиці, зараз у Ванкувері, по-моєму.

— А в Київ не хоче приїхати?

— Хоче, я її вже привозив один раз коли був у журі фестивалю. Привозив, показав все.

— Цього року приїдете ще на "Молодість"?

— Ні, не планую.

— Скажіть, у ваших фільмах опосередковано зачіпається тема наркоманії...

— У моїх фільмах? Наркотиків немає! А, ну це минуле героїв, це просто метафорична слабкість, про це я говорю. Наркоманія нехороша річ, я про це говорю. Алкоголізм — не важливо, або просто страх. Це слабкість, це просто символізує це.

— Людина може перемогти свої слабкості або..?

— Ось про це мої фільми, в тому-то й річ...

— Спасибі.

Розмовляла Тетяна Селезньова