Архів
Курси валют
youtube @24
Loading...
google @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Важкі переговори: про що домовилися лідери "нормандської четвірки"

19:00, 20 жовтня 2016 14965 Читать новость на русском
Україна не повинна йти на жодні поступки Кремлю
Україна не повинна йти на жодні поступки Кремлю / Оглядач

Очікування від зустрічі "нормандської четвірки" в Берліні були тривожними. Дехто із спостерігачів навіть вважав, що Петрові Порошенку взагалі не варто брати участь у цих переговорах. Про що домовилися учасники зустрічі в "нормандському форматі" і як це вплине на врегулювання військового конфлікту на сході України, розбиралися журналісти сайту "24".

Зустріч без особливих сподівань на успіх

Зустріч у Нормандському форматі лідерів чотирьох країн – України, Німеччини, Франції і Росії відкладалася вже кілька місяців через примхи господаря Кремля. Російський президент хотів отримати від такої зустрічі максимум преференцій для себе. Зрозуміло, що Путін абсолютно незацікавлений у врегулюванні військового конфлікту на Донбасі. Москва робить все, щоб він тривав якомога довше, а Україна при цьому слабшала. Крім того, як відомо, глава Росії хоче, щоб спочатку були проведені вибори в ОРДЛО, а потім вирішені безпекові питання – тобто виведення російських військ, а також роззброєння всіх терористичних угрупувань. Київ категорично проти такого сценарію і наполягає на виведенні військ, поверненні контролю над російсько-українським кордом, а лише потім можна говорити про політику.

Путін уникав зустрічі, оскільки розумів, що ситуація для нього не дуже сприятлива. Особливо в останні тижні – після оприлюднення результатів розслідування міжнародної слідчої групи по збитому рейсу МН-17 і резолюцій, ухвалених нещодавно ПАРЄ, де Росію назвали агресором і закликали вивести війська з України.


Напередодні зустрічі її учасники не відчувати сильного оптимізму

І хоча Путін зрештою погодився прилетіти в Берлін, очікування були досить скептичними. Петро Порошенко заявив, що перебільшувати очікування від зустрічі у Нормандському форматі не варто. Меркель також зазначила, що не треба від цих перемовин очікувати чудес. Навіть у Москві заявили, що не чекають на позитивний результат.

Крім того, Франсуа Олланд фактично підіграв Росії, заявивши, що Україна повинна надати ОРДЛО особливий статус і ухвалити закон про місцеві вибори на окупованих територіях. Цю заяву можна сміливо розцінити як "зраду" нашого стратегічного європейського партнера. Тому, звичайно, певні перестороги щодо цієї зустрічі в Україні були.

"Дорожня карта" і озброєна місія ОБСЄ

На зустріч "нормандської четвірки" Путін приїхав не сам. Він прихопив із собою помічника, якого вважають "сірим кардиналом" Кремля, Владислава Суркова, який перебуває в санкційному списку. Як зауважив директор Центру суспільних відносин Євген Магда, цим російський президент хотів продемонструвати своє ставлення до санкцій і підкреслили м’якотілість європейської політики. Частково йому це вдалося. Адже саме Сурков є автором та ідеологом проекту "Новоросія" і війни проти України.

Зустріч за закритими дверми тривала чотири години. По її завершенню учасники заявили, що, по-перше, вирішили створити "дорожню карту" для виконання Мінських домовленостей. По-друге, ухвалили рішення про озброєну місію ОБСЄ на Донбасі. До кінця листопада глави МЗС "нормандської четвірки" повинні затвердити основу проекту "дорожньої карти", яка стане основним документом з імплементації усіх Мінських угод.

Крім того, з’явилася надія, що нарешті буде поновлено процес обміну військовополоненими, а також вдасть визволити політичних заручників Кремля – Олега Сєнцова, Олександра Кольченка і Романа Сущенка.


На Донбасі може з’явитися озброєна місія ОБСЄ

Жодного документу, як зазначив Порошенко, не було підписано і до підписання не готувалося. Він зауважив, що "ще півроку тому про "дорожню карту" ніхто в Росії навіть чути не хотів". А тепер же після її розробки і узгодження документ буде підписаний лідерами країн. Загалом більша частина зустрічі була присвячена обговоренню безпекових питань.

Наголошено, що усі складові безпекових питань Мінських угод є складовою частиною "дорожньої карти" та планом імплементації. Йдеться у тому числі про виведення іноземних військ з окупованої території, про безперешкодний доступ місії ОБСЄ до всієї окупованої території, до місць відведеної техніки та неконтрольованої ділянки україно-російського кордону,
– зазначив президент.

Меркель зауважила, що переговори були важкими. Зокрема, у контексті спроб Берліну і Парижа вирішити сирійське питання з Путіним. Канцлер Німеччини назвала нелюдськими бомбардування Алеппо з боку Москви і Дамаска.

Я від імені Федеративної Республіки чітко дала зрозуміти, що міжнародне право чітко визначає, що таке військові злочини і що бомбардування нелюдські. Для населення вони є жахливим випробуванням,
– зазначила вона.

Водночас Путін заявив, що всі учасники переговорів підтвердили, що в основі врегулювання на сході України мають лежати Мінські угоди. Також президент РФ підтвердив згоду на посилення місії ОБСЄ.

Не зрада, але й не перемога

Як зауважила більшість експертів і спостерігачів, результати зустрічі можна охарактеризувати, як "домовилися домовлятися". На перший погляд, є певні зсуви, зокрема озброєна місія ОБСЄ, яка б дозволила контролювати ситуацію на Донбасі. Однак, як заявила Ангела Меркель, паралельно з її введенням повинні бути проведені вибори в ОРДЛО.

Постає питання, так що спочатку: політика чи безпека? Порошенко наполягає, що в першу чергу тільки безпека. Але європейські лідери – Меркель та Олланд – на порозі виборів у своїх країнах, тому вони дуже хочуть закрити для себе швидко питання України. Через це шукають варіанти, які можуть співпадати з цілями Путіна. Але це не влаштовує Україну,
– зауважує директор аналітичного центру Політика Микола Давидюк.

За його словами, якщо буде безпека, то можна говорити про вибори. Але якщо безпека буде тільки на словах Путіна на кшталт: "я вам обіцяю, що вони з 15:00 до 18:00 не стрілятимуть", то це не безпека, а абсурд. Крім того, повинен бути відведений час на деокупацію регіону.

Просто так одразу провести вибори – коли в людей тривалий час не було доступу до українських ЗМІ і відбувалося зомбування населення, не можна. Вони проголосують за того, за кого їм скажуть. При такому підході більшість проголосує за умовного "Моторолу". Це просто будуть вибори під страхом і дулами автоматів, якими російські бойовики заганятимуть людей на дільниці,
– переконаний політолог.

Є й іще одна загроза, пов’язана з посиленням місії ОБСЄ. Як зауважив Давидюк, хоча місія і міжнародна, до її складу Москва може "втиснути" багато військових, лояльних до Росії. Приміром, сербів чи вірменів.

Також не зрозуміло, як повинна виглядати "дорожня карта". Мінські угоди постійно дають збій, контактна група безуспішно домовляється про встановлення "режиму тиші", але проросійські бойовики її постійно порушують. Так зване розведення військ у трьох точках по лінії зіткнення поки що виконується тільки українською стороною. В Станиці Луганській російські війська замість відведення посилюють і укріплюють блокпости. Тому, якщо "дорожня карта" буде такою ж, як і попередні домовленості, які регулярно зривають Москва і проросійські бойовики, то врегулювання конфлікту не буде ще довго.

Є відчуття, що вирішення конфлікту "поклали до холодильника". У Європи немає інструментів для посилення тиску на Путіна. На новий виток посилення санкцій проти Росії вони не підуть, але й знімати санкції не поспішають,
– говорить директор Центру дослідження громадянського суспільства Віталій Кулик.

За його словами, сторони йдуть на зиму, і цим фактично заморожують конфлікт. При цьому триватимуть кволі переговори.

Ми отримаємо "мерехтливий" конфлікт, який то загорятиметься, то затухатиме. Немає впевненості, що буде виконано графік відведення військ, про який домовилися в Мінську. Але повертатися до вирішення все одно доведеться,
– переконаний Кулик.

На думку Миколи Давидюка, Путін використовує внутрішньополітичну ситуацію в Німеччині і Франції, щоб маніпулювати Меркель і Олландом. При цьому, підкреслює експерт, хоча він пішов на поступки, погодившись на посилену озброєну місію ОБСЄ, але все одно хоче створити видимість, що все йде за його правилами. Російський президент, за його словами, робить це для того, щоб обміняти Донбас на вилучення Криму зі складу України. Чого теж не можна допустити в жодному разі.


Меркель і Путін, схоже, задоволені зустріччю

Така позиція європейських лідерів, яких зараз більше хвилюють власні вибори, ніж питання України, не сильно сприяє врегулюванню конфлікту на Донбасі. Так, альтернативи Мінському процесу і Нормандському формату поки що немає. Але, як показує практика, сподіватися на їхню ефективність не варто.

Ключове питання сьогодні, за словами Магди, наступне: чи залишиться дієвим "Нормандський формат", якщо політичні лідери, які в нього входять, зустрічаються раз на рік, при цьому не досягаючи реальних результатів?

Відповідь на це питання ми отримаємо, вочевидь, після президентських виборів у США, які безпосередньо не беруть участі в переговорному процесі по Донбасу, але пильно стежать за тим, що відбувається там. Підсумки президентських перегонів в Штатах можуть стати каталізатором змін на сході України,
– вважає експерт.

Однак, зазначає Магда, треба розуміти, що ці зміни не відбуватимуться стрімко – занадто тривалий і болісний конфлікт на Донбасі виключає його швидке розв’язання. Тому пошуки прийнятного формату врегулювання продовжаться, відмовлятися від "Нормандії" його учасники не готові.

З ним погоджується Микола Давидюк, який вважає, що і "мінський процес" також потрібен як тактичний майданчик. Але замість "Нормандського формату" треба створювати антипутінську коаліцію, до якої б увійшли всі країни Скандинавії, Балтії, Польща, інші країни Східної Європи, які залежні від російського газу і якими Москва хоче маніпулювати. Україні, в свою чергу, треба виступати з ініціативами створення інших форматів.

Сенс в зміні переговорного формату є. Поки що Україні вдається тримати оборону та не йти на жодні поступки Кремлю. Також безумовним позитивом є збереження санкцій проти Росії. Путін тягне час, розуміючи, що Меркель і Олланд зараз готові тиснути на Україну, щоб отримати напередодні виборів в Німеччині і Франції перемогу на зовнішньополітичній арені. Головне тепер для Києва – не погоджуватися на умови, які намагається проштовхнути Путін. Україна повинна використовувати усі можливі майданчики для переговорів, але наполягати на своєму: спочатку безпека, відновлення контролю на кордоні, а потім вибори – тільки за українськими законами і за участю всіх українських партій. І ніякого особливого статусу для окупованих територій.

Читайте також: Зрив перемир’я: хто винен, і коли чекати миру на Донбасі

Джерело: 24 канал
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Коментарі
СЛУХАЙ ON AIR
РАДІО МАКСИМУМ Радіо Максимум
ЧИТАЧІ РЕКОМЕНДУЮТЬ
Більше новин
Новини інших ЗМІ
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук