Архів
Курси валют
Погода
1°C
3°C 0°C
  • середа
    1°C -2°C
  • четвер
    -1°C -7°C
  • п'ятниця
    0°C -8°C
youtube @24
Loading...
google @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Вибух боєприпасів у Балаклії: чому під час війни в Україні горять військові склади?

19:00, 23 березня 3910 Читать новость на русском
За три роки війни це вже не перший вибух на складах з боєприпасами
За три роки війни це вже не перший вибух на складах з боєприпасами / 24 Канал

Потужний вибух на військовій базі в місті Балаклія Харківської області в ніч на 23 березня спричинив сильну пожежу. На щастя, обійшлося без людських жертв. Однак знову постало питання про причини вже не першої подібної надзвичайної ситуації.

Що сталося в Балаклії і які можливі наслідки – в матеріалі сайту "24".

Серед ночі

У Балаклії розташований один із найбільших військових складів України. Загальна площа арсеналу – 368 га, де зберігалося 138 тисяч тонн боєприпасів. Вибух стався о 2:46 на кількох майданчиках зберігання ракетно-артилерійського озброєння (танкові та артилерійські снаряди 125 та 152 мм). Внаслідок цього виникла пожежа, що спричинила детонацію боєприпасів. Жертв, на щастя, немає. Поранено одну жінку. Через надзвичайну ситуацію на військових складах у Балаклії поліція обмежила рух транспорту у Харківській області. Місцевим жителям надається необхідна допомога. Державна прикордонна служба посилила режим прикордонного контролю на східно-південному напрямку.


Так горіли склади в Луганській області в 2015 році

Така масштабна надзвичайна подія – вибух на складі боєприпасів, зрозуміло, викликала чимало запитань. Зокрема – чому під час війни в Україні трапляється подібне? І, звичайно, хто винен? За два роки це вже третій подібний випадок. У 2015 році горіли склади в Сватово Луганської області, а рік тому – в лютому 2016-го – стався вибух на складі 72-бригади у районі села Вершина Запорізької області.

Версії вибуху

1. Підрив, здійснений ДРГ

Військовий прокурор Анатолій Матіос "по гарячих" слідах заявив, що не виключається диверсія. Пізніше її підтвердив міністр оборони Степан Полторак. А СБУ вже відкрила відповідне провадження.


Склади підпалили диверсанти "Д/ЛНР"?

Однак до цієї версії є певні зауваження. Зокрема, як зазначив військовий експерт Олег Жданов, малоймовірно, щоб теракт здійснила ДРГ бойовиків. Це тиловий склад, який розташований на великій відстані від державного кордону.

Якщо ДРГ можуть працювати на глибині 130 кілометрів, то треба гнати начальника Генштабу і главу СБУ з їхніх постів. Інакше завтра ці групи працюватимуть у Києві, – говорить Жданов.

На думку військового експерта Дмитра Снєгірьова, якщо це так, то тоді виникає питання: яким чином було провезено вибухівку через блокпости, а потім відбулося її транспортування до місця підриву?

"Виникає питання до Служби безпеки України щодо здійснення режиму антитерористичної операції. І до правоохоронних органів, які здійснюють режим перепустки в зону АТО", – зауважує експерт.

Справді відкидати версію, що ДРГ могли підкупити і людей на блокпостах, і правоохоронців, і загалом когось зі складу, не можна.

З іншого боку, як зазначає народний депутат Дмитро Тимчук, версії з диверсіями стали дуже зручними для вищого військового керівництва за будь-яких ситуацій.

Російський диверсант – кращий друг, товариш і брат української генеральської безвідповідальності, – пише нардеп у Facebook.

2. Диверсію здійснив безпілотник

Степан Полторак заявив, що не виключено, що вибухівку скинув безпілотник. Те ж саме заявив і голова СБУ Василь Грицак. При цьому Анатолій Матіос зазначив, що місцеві мешканці незадовго до вибуху чули дивний гул.

Така версія можлива. Рік тому біля Запоріжжя причиною вибуху на військовому складі також назвали ворожий безпілотник. Як говорять експерти, це цілком вірогідно. Але безпілотників повинно бути кілька. Один може підняти в повітря до півтора кілограма запальної речовини, а цього мало, щоб спричинити таку масштабну пожежу. Засікти невеликі БПЛА складно. Хоча, як говорить Грицак, безпілотник був сучасний, на перехоплення якого у нашої країни не вистачає техніки.


Вибухівку скинули з російського безпілотника?

Досить цікава картина складається. Неясно, чому після випадку в Запорізькій області не було вжито відповідних заходів і чому в умовах війни відповідну техніку не закупили? Адже підрив такого великого складу, за великим рахунком, – загроза національній безпеці.

Крім того, спеціалісти також вказують на досить точне потрапляння вибухівки в ціль. Якби вона потрапила не в склад з боєприпасами, а десь поруч, то такої сильної пожежі не було б.

3. Навмисний підпал, щоб приховати розкрадання

Дмитро Снєгірьов не виключає, що зловмисники, влаштувавши підпал, хотіли приховати інформацію про можливе розкрадання боєприпасів. За його словами, схожу версію розглядали в 2015 році після вибухів у Сватово.

Тоді є питання: куди тоді йшли ці боєприпаси? Чи не на протилежну сторону бойовикам? Правоохоронні органи повинні дати відповідь: чи були факти масового розкрадання? Тому що, якби там було стільки боєприпасів, як за документами – 138 тисяч тонн, то вибух був би сильнішим, і без людських жертв не обійшлося б, – зауважує Снєгірьов.


Причиною вибуху міг бути підпал

4. Халатність

Знаючи українські "традиції", ця версія цілком реальна. За словами Олега Жданова, може з'ясуватися, що на цьому складі практично не було посилення охорони.

"Якщо подивитися на бюджет Міністерства оборони, то 2,5% ВВП йде на армію. Цього мало, але в умовах війни треба було ці склади обладнати хоча б технічними засобами охорони і спостереження. Ми купуємо для армії дорогущі шкарпетки, каски або автомати "Форт", хоча у нас є купа Калашникових", – зазначив Жданов.

Але чому на таких великих складах немає камер спостереження, технічних засобів охорони, постів? Хоча б роти або батальйону посилення? Питань до Міністерства оборони – мільйон, – каже експерт.

Дмитро Тимчук також вважає, що списуванням причин інциденту на ворога українські чиновники хочуть приховати власну халатність.

"Схоже, що версія халатності (в першу чергу – з боку вищого військового керівництва, яке несе пряму відповідальність за функціонування подібних об'єктів) в реальності навіть не розглядається. Дійсно, а навіщо? Тільки і при диверсіях залишається питання відповідальності за забезпечення охорони об'єктів. Щось підказує, що керівництва МО і ГШ ця відповідальність не торкнеться", – вважає Тимчук.

Розбір "польотів" чи призначення "стрілочника"?

Якщо це диверсія, то треба детально розбиратися, яким чином вона стала можливою, і карати винних. Питання в тому, зауважує Снєгірьов, чи зроблять кадрові перестановки у всіх силових структурах, які відповідають за режим антитерористичної операції? Чи будуть шукати "стрілочника", на якого перекладуть всі помилки?

Голова Антитерористичного центру Віталій Маліков мав би скласти повноваження і нести персональну відповідальність за здійснення цього теракту. Правоохоронні органи повинні дати чітку відповідь: що це за режим АТО, якщо він не діє? – наголошує експерт.


Які кадрові висновки зробить на цей раз міністр оборони Степан Полторак?

Однак є сумніви, що Міноборони і Генштаб зроблять належні висновки. Як свідчить практика, цього не відбулося ні в 2015-му, ні в 2016 році. Хоча насправді цей вибух, по-перше, наніс досить суттєві збитки для нашої обороноздатності. Один артилерійський вистріл коштує близько 1000 євро. А боєприпасів в Україні, на відміну від Росії, не так багато. І то, більшість з них – з радянських часів.

По-друге, інцидент ще раз показав недоліки і роботи силових структур, і проведення так званої АТО. Загалом – недостатню технічну оснащеність, що напряму впливає на рівень обороноздатності ЗСУ. Фактично це загроза національній безпеці у всіх сенсах. За таке треба карати відповідно. Інакше виграти війну буде складно.

Читайте також: Війна і мир на Донбасі: про реальність загроз і сценарії розв'язання конфлікту

Джерело: 24 Канал
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Коментарі
СЛУХАЙ ON AIR
РАДІО МАКСИМУМ Радіо Максимум
ЧИТАЧІ РЕКОМЕНДУЮТЬ
Більше новин
Новини інших ЗМІ
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук