Від камер в автобусах до штучного інтелекту: як тепер готують лідерів громад в Україні

Навчальна програма "Цифрова трансформація для громад" реалізується за підтримки Програми "Партнерство за сильну Україну", яку фінансують уряди Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Програма підтримає реалізацію найкращих проєктів представників місцевих громад у їхніх населених пунктах. Детальніше читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

П'ять етапів, п'ять результатів

Перший етап присвячений дослідженню проблеми та формуванню бачення. Команди з міст, містечок та селищ проходять цифровий аудит громади, знайомляться з Індексом цифрової трансформації та платформою "Дія.Цифрова громада" і складають чернетку проєкту: опис проблеми, цільову аудиторію, причини, початкову ідею рішення та очікуваний результат.

На другому етапі ця чернетка перетворюється на концепцію. Команди описують саме рішення, шлях користувача, ключові функції та цінність для громади. 

Третій етап відповідає на запитання, як це втілити: дорожня карта, бюджет, партнери, модель управління та ризики. 

На четвертому команди вчаться пояснювати проєкт мешканцям і партнерам: готують презентацію, елеватор-пітч і відео на 2 або 3 хвилини. 

П'ятий етап збирає все в один підсумковий пакет цифрового проєкту. Завершує програму фінальний захист проєктів.

Чому ми починаємо з проблеми

Це найважливіший принцип програми. У цифровізації легко почати з технології, бо купити обладнання чи застосунок простіше, ніж з'ясувати, що саме заважає людям. Тому перший етап цілком присвячений проблемі, а технології з'являються пізніше.

Учасники це помічають. Марина Дехтяр із Білогородської сільської ради розповідає, що її команда спершу провела онлайн- та офлайн-анкетування мешканців різних вікових груп, а вже потім перейшла до платформи. 

"Ми не повинні змушувати людей пристосовуватися до цифрового продукту. Навпаки, цифровий продукт має бути пристосований до потреб людей", – каже вона. 

Тетяна Павлик із Садівської сільської ради радить колегам так само: "Спочатку потрібно зрозуміти, що саме створює труднощі для мешканців, і лише потім шукати цифрове рішення".

Ідея стає проєктом, коли має логіку

Саме тому в програмі багато проєктного менеджменту: життєвий цикл проєкту, логіка від вхідних ресурсів до впливу, формулювання проблеми та цілей, декомпозиція на задачі, ризики, відповідальність за результат. 

Ігор Куц із Тростянецької міської ради описує це на прикладі свого проєкту безпеки в громадському транспорті: "Раніше ідея "поставити камери в автобуси" звучала б просто як закупівля обладнання. Після навчання вона стала повноцінною відповіддю на проблему: що саме не так, для кого, які наслідки, як ми зрозуміємо, що проблему вирішено". 

Тетяна Павлик називає головним результатом логіко-структурну матрицю, яка розкладає ідею на мету, завдання, результати та показники успіху.

Ментори, які працюють із командою

Кожна команда на всіх етапах працює з менторами в малих групах. Це дає можливість перевірити проблему й концепт на реальних фахівцях ще до того, як проєкт піде далі. Надія Безнощенко з Гостомельської громади розповідає, що за рекомендацією ментора команда провела фокус-групу з ветеранами, щоб почути їхні потреби для майбутнього застосунку. Ветерани самі запропонували назву "Крила Гостомеля". 

"Під час навчання ти не залишаєшся наодинці зі своєю ідеєю: її можна обговорити, вдосконалити, побачити ризики та знайти шляхи реалізації", – каже Надія.

Олена Матвійчук, експертка з розвитку громад та організацій і виконавча директорка Національної асоціації менторингу та коучингу, працює з командами як менторка. Вона розповідає, що відбувається з ідеями за час програми: "З мого досвіду, приблизно 70% ідей, з якими приходять на старті, змінюються. Вони змінюються у бік якості, розуміння суті проблеми, залучення команди і, що зараз особливо важливо, розуміння ризиків".

Офлайн-дні та обмін досвідом

Більша частина програми відбувається онлайн, але п'ять днів учасники проводять очно. Там вони розбирають проєкти одне одного, шукають слабкі місця та репетирують виступи. Ігор Куц пояснює це так: "Онлайн-лекції дають знання, а офлайн-модулі дають результат". 

За його словами, коли твій проєкт розбирають колеги з інших регіонів, ти бачиш слабкі місця, які сам не помічав. А ще з кожної такої зустрічі учасники привозять контакти колег, до яких можна звернутися з питанням.

Штучний інтелект як робочий інструмент

У програмі окремий блок присвячений штучному інтелекту: від базової грамотності й практичних інструментів для документів та звернень до промптингу, ШІ-агентів, безпеки та етики. Мета – показати, де ШІ економить час, і навчити перевіряти його результат. Ольга Орловська з Великодолинської селищної ради каже: "ШІ має допомагати фахівцю, а не замінювати його професійне судження".

Уміння розповісти про проєкт

Окремий блок присвячений комунікації: як говорити про проєкт мовою користі для громади, будувати історію та знімати відеопрезентацію. Проєкт, який не вдалося пояснити, складно підтримати. Мешканці та партнери мають зрозуміти, яку проблему він розв'язує.

Що важливо в умовах війни

Більшість наших учасників працює в громадах, де обстріли, перебої з електрикою та зв'язком і безпекові ризики – це щоденна реальність. Тому ми вчимо враховувати це вже на етапі проєктування. 

Ігор Куц назвав військовий ризик першим у своєму проєкті, а команда прописала й план дій для працівників на випадок обстрілів. Тетяна Павлик наголошує, що цифрові послуги в прикордонній громаді мають лишатися доступними й офлайн.

Завдання CDTO Campus полягає в тому, щоб кожна команда завершила програму з проєктом, який можна реалізувати і який покращить життя людей у громаді, та з розумінням, як вести його далі. 

У листопаді стартує друга когорта програми, і з кожною новою групою більше громад матимуть людей, які вміють перетворювати проблему на проєкт, а проєкт – на зміни в житті мешканців. Так крок за кроком формується спільнота цифрових лідерів громад, які діляться досвідом і разом роблять державу ближчою до людей.