Від партій Польщі: до Європарламенту вперше балотуватимуться вихідці з України

Серед них є ті, хто попри еміграцію до Польщі підтримують зв'язок з Україною, однак деякі – мають відверто проросійські погляди, зазначили у "Європейській правді".

Читайте також: Туск звинуватив партію в Польщі за постачання вугілля з окупованого Донбасу

Лілія Твардош

Однією з українських мігранток на виборах до Європейського парламенту є Лілія Твардош. Вона живе в Польщі з 1997 року.

У мене є дві батьківщини – Одеса та Краків. Зараз я можу зробити щось хороше для Польщі, а в майбутньому – й для України,
– зазначала вона в інтерв'ю для українського порталу UAinKrakow.pl.

За словами самої Твардош, впродовж тривалого періоду вона не йшла у політику через те, що не могла знайти партію, яку б підтримала. Проте згодом познайомилася з лідером партії "Весна" Робертом Бедронєм.

Лілія Твардош

Вона – єдиний нотаріус у команді цієї політичної сили. Тож жінка планує захищати права людей на форумі ЄС.

Оксана Литвиненко

Оксана Литвиненко з Луганська йде на вибори від лівої партії "Весна". Живе у Польщі з 2003 року, переїхали туди з Києва. Вона виступає за права жінок у польському місті Торуні. На одній з аватарок Facebook у жінки є напис #FreeSentsov.

Оксана Литвиненко

У інтерв'ю одному з польських видань жінка пригадувала, що її дитина стала жертвою цькування через українське походження: повернулася зі школи з карткою, прикріпленою до рюкзака, із написом "українська мавпа".

Лілія Мошечкова

Мошечкова балотуватиметься від націоналістичної партії "Конфедерація" у окрузі, який охоплює Підляське і Вармінсько-Мазурське воєводства. Жінка народилася у Донецьку. Відомо, що у Польщі жінка збирала допомогу для окупованих районів Донецької та Луганської областей.

Лілія Мошечкова

Проте в української громади Польщі виникало питання, для кого ця допомога — мирних жителів чи проросійських бойовиків. Адже за інформацією місцевих ЗМІ, Мошечкова називала війну на Донбасі "громадянською війною", а також відвідувала анексований Крим.

Раніше пропагандистські ЗМІ поширювали її фейкову заяву про те, що Польща готується до "реприватизації" Західної України. Крім цього, під час візиту чинного президента України Петра Порошенка її помітили у натовпі із прапором Росії.

Володимир Осадчий

Від націоналістів також йде на вибори Володимир Осадчий. Ймовірно, що він родом зі Львова або Волині. Політик начебто закінчив історичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка.

Володимир Осадчий

Осадчий співпрацює з наближеними до Кремля установами, а також часто виступає у прокремлівських медіа. Крім цього, чоловік був співавтором "української" частини скандальної поправки до Закону про Інститут національної пам'яті.

Що таке Закон про Інститут національної пам'яті?
Це так званий "антибандерівський закон". Закон передбачає кримінальну відповідальність кожному, хто на території Польщі публічно вживатиме термін "польські концтабори", а також визнаватиме співучасть польської держави або її народу в Голокості, або заперечуватиме "злочини українських націоналістів".

Порушникам у Польщі загрожує штраф, або тюремне ув'язнення до трьох років. 26 січня закон прийняли у польському Сеймі, а 6 лютого його підписав президент Польщі Анджей Дуда. Водночас глава Польщі опротестував положення оновленого закону про ІНП, в яких використані обороти "українські націоналісти" і "Східна Малопольща". Він також звернувся в Конституційний суд Польщі з проханням дати оцінку нововведенням, таким чином, не виключивши, що в закон ще можуть бути внесені зміни.

Віце-спікер Сейму Польщі, голова клубу правлячої партії "Право і справедливість" Ришард Терлецький також заявляв про можливе внесення поправок в закон про Інститут національної пам'яті і зазначав, що його частині, що стосується українців, потрібна певна поміркованість.

Осадчий та Мошечкова неодноразово заявляли, що Україна є неофашистською державою, з якою Польща повинна поводитися суворо.