Як Китай розуміє війну в Україні та чи не почне допомагати Росії: відповідь дослідника

24 грудня 2022, 09:30
Читать новость на русском

Напередодні заступник голови Радбезу Росії Дмітрій Мєдвєдєв поспілкувався з китайським лідером Сі Цзіньпінем. Під час зустрічі очільник Китаю назвав війну "українською кризою". Є занепокоєння, що на якомусь етапі Китай почне потай допомагати Росії.

Однак раніше Сі Цзіньпінь називав речі своїми іменами: ще у березні він говорив, що в Україні триває війна. Про це 24 каналу сказав журналіст-міжнародник та член правління Української асоціації китаєзнавців Олексій Коваль.

До теми Зміцнюють співпрацю: Росія і Китай почали спільні військово-морські навчання

Чи підтримуватиме Сі Цзіньпінь державу-агресорку

Як наголошує журналіст-міжнародник, Китай не уникає слова "війна" і не використовує російський наратив "спеціальна військова операція". Проте справді застосовується слово "конфлікт". Але конфліктом країна називає російсько-українську війну з 2014 року.

Нещодавно газета South China Morning Post із посиланням на одного з китайських дипломатів написала, що Китай вважає Україну та Росію дружніми країнами щодо себе, і він не хотів би, щоб ці країни воювали між собою.

Не думаю, що Китай у якийсь спосіб збройно підтримуватиме Росію проти України, тому що тоді це буде розвал ідеології "ми дружимо з усіма й не підтримуємо нікого". У такому випадку Китай перейде зовсім в інший стан,
– відзначає Коваль.

Радник голови Офісу Президента Михайло Подоляк зауважив, що Україна дуже не хотіла б, аби Китай переходив у стан друзів Путіна. Все ж таки Київ не вважає Пекін абсолютним союзником Москви.

"Я вважаю, що Китай не буде постачати зброю Росії й відкрито підтримувати її в конфлікті", – запевняє член правління Української асоціації китаєзнавців.

Листоноша Мєдвєдєв у Пекіні / Росія отримає зброю? / Тривожні маневри Китаю: дивіться відео

Що означає посилення співпраці в економіці

Раніше Китай заявляв, що вирішив нарощувати торговельні відносини з Росією, зокрема у питаннях логістики через територію держави-агресорки. Втім, це пояснюється специфікою зв'язків між країнами. У Китаю та Росію свої особливі відносини, так само як і у Китая та США, Китая та Великої Британії, Китая та Німеччини.

Щодо Росії – це стратегічні тісні відносини, які спираються на обопільну підтримку, про яку дуже багато говорять. Китаю вигідно збільшувати економічні впливи у Росії. Він робить це не для того, щоб підтримати Путіна. Диктатор рано чи пізно піде, а вплив Китаю залишиться,
– зазначає Коваль.

Цей вплив триватиме, вважає Коваль, тому що американські компанії вийшли з російського ринку, натомість порожні ніші займають китайські компанії. Такий процес буде вигідний Китаю, і він триватиме десятиліттями. 

"Росія непомітно для багатьох, але дуже суттєво стає залежною від Китаю. Цей вплив лише посилюватиметься і триватиме доти, поки Китаю це буде вигідно", – резюмував Олексій Коваль.

Китай претендує на більшу частину Росії

  • На початку повномасштабного вторгнення Китай призупинив співпрацю з Росією й зробив ставку на Центральну Азію. Однак сьогодні китайці погодилися будувати порти й дороги в державі-агресорці.
  • Раніше інфраструктурні проєкти дійсно були заморожені. Шейтельман акцентує, що за цей час Китай: укріпився у Центральній Азії, офіційно оголосив себе гарантом територіальної цілісності Казахстану та де-факто став гарантом територіальної цілісності усієї Центральної Азії. Відтак фланги китайці вже укріпили. Ба більше, становище Росії за останні місяці значно погіршилося. Вона більше не може диктувати умов, а згодна просто приходити й віддавати усе.
  • Як стверджує Шейтельман, коли держава-агресорка програє війну, хтось повинен буде її розділити. Та йдеться не йде про територіальну приналежність. Це буде зруйнована держава, відтак найсильніші гравці будуть забирати її частини.
  • Американці, найімовірніше, не забиратимуть нічого особливого. Китай претендує на встановлення повного контролю над Далеким Сходом та Сибіром.
  • Також політтехнолог зауважив, що Пекіну невигідна тотальна поразка Москви. Мовиться про ситуацію, в якій Росія буде змушена здати ядерну зброю, що порушить баланс. Гіпотетично, після роззброєння Росії слабка ядерна зброя Китаю буде протистояти сильній ядерній зброї США.