Електоральний постріл в голову, або чому відставка Федорова – відірвана від реальності

Відірвані з управлінської логіки

Оцінювати ефективність інституції/людини зазвичай можна як мінімум за два роки роботи на конкретній посаді. Оскільки перший рік – це аудити, формування команди, запуск процесів тощо. Другий рік – це вже, власне, результати. Про це пише Дмитро Корнієнко.

Як можна оцінити (об'єктивно) і як можна натякати на "неефективність", не давши у цей час завершити запуск процесів? На підставі чого об'єктивно оцінюється ефективність? 

Знімати передчасно людину (до 2 років) можна, якщо вона чи її відомство, підлеглі втрапили в корупційні чи репутаційні скандали рівня бронежилетів Міндіча, закупівлі бракованих мін тощо.

Чи є такі скандали у випадку з Федоровим саме в Міноборони, щоб його знімати передчасно? Наче немає. Так в чому тоді управлінська логіка – не дати людині доробити те, за що б ми потім і говорили про її ефективність чи неефективність на посаді? У чому тоді управлінська логіка, окрім, звісно, потакання внутрішнім кланам? 

Відірвані від комунікаційної логіки

Рівень комунікації президента та його команди з суспільством – це рівень політичного дитячого садка: "Чого знімаю? Та там щось не так з артснарядами, та я із Сирським ось поговорив – це не я, це він. Якийсь там конфлікт у них з Федоровим".

Що це за державна комунікація з суспільством і, головне, з військовими/виробниками зброї (не генеральського рівня), які є споживачами послуг Міноборони? Якщо є претензії до Федорова як голови міністерства – так проговоріть публічно з суспільством, чітко, конкретно, у чому вони. 

Особливо проговоріть так, щоб була оцінка діяльності саме з боку військових середньої ланки, які щоденно зіштовхуються з результатами чи відсутністю результатів роботи Міноборони.

Просто зробіть цей діалог активним і якщо вважаєте (влада/президент вважає), що Федоров неефективний, то переконайте в цьому суспільство, щоб воно не вибухало. Бо було як мінімум 2 дні, щоб побачити резонуюче на цю тему медійне та суспільне поле. 

Чим займаються прессекретарі, чим займаються радники з політичних питань, зрештою чим тоді займається, з усією повагою до пана Буданова, голова Офісу? Я розумію, що тут якість рішення, що хочеться самоусунутись від нього, але якщо вже погодилися на цю політичну посаду, то треба оберігати головного від того, що підриває суспільство країни.

Відірвані від інституційної логіки

Що це за консультації з Сирським щодо міністра оборони і розповіді про "конфлікти"?. Цивільний міністр оборони для того і створювався як інституція, виведена з-під "генеральської вертикалі", щоб:

• зменшити фактор генеральської клановості та корупції;

• бути більш динамічним у плані постачань, розподілення, забезпечення та виробництва, ніж генеральські структури. 

Міністр оборони якраз не має бути комфортним головкома. Тобто Міноборони і не має бути комфортним генералам – у тому-то і суть. 

Генштаб передає стратегічний напрямок і потреби. Комунікують. Під цей стратегічний план Міноборони забезпечує. Якщо ж відомство Федорова порушило стратегічний план, то де тоді про це комунікація? А якщо там якась особиста напруга між Федоровим та Сирським, то є верховний головнокомандувач – президент, який може посадити сторони та вирішити це. Є і ціла низка інституцій, що це вирішують.

Але до чого Сирський до політичних призначень, навіть якщо це Міноборони, але це політична посада? Це порушення інституційної логіки та системи стримувань, яка під час війни не просто повинна бути, а є критично необхідною.

Відірвані від суспільства 

Не претендую на істинність тут (бо це не дослідження), але мій досвід спостереження зараз за реакцією людей характеризується такими емоціями: розпач, злість, нерозуміння. 

Серйозно?! Суспільству, яке витягає все на морально-вольових, де в рамках когнітивної війни багато хто (не держава, бо та не може склеїти план когнітивної війни вже 4 роки) працює, щоб ці емоції компенсувати і не давати ворогу грати на них, просто брати та робити те, що всю роботу перед цим нищить? 

Якщо ці емоції домінуватимуть у суспільстві, то і 300, і 500 мільярдів євро від ЄС не допоможуть. Треба бути відірваним, щоб цього не відчути і не розуміти

Відірвані від електоральної логіки

Кажуть, що все це електорально мотивовано. Як політолог можу впевнено сказати, що зняття міністра, який за соціологією має позитивне сальдо довіри (від +12 до +29) і заміна на міністра з рівнем довіри (від мінус 20% і нижче) – це електоральний вистріл собі в голову. 

Лідера оцінюють за якість роботи системи, призначень, довіри до персоналій. Логіка всього порушена + перетворення Федорова "на жертву" тільки посилить його з виборчої логіки, якщо мотив – рейтинги щодо заміни. 

Відірвані від символічності моменту

Усе це зробити у День української державності, у момент присутності в Києві топпосадовців ЄС. Отримати протести, коли частина з цих посадовців ще залишається. Просто банально не подумати (якщо так кортіло з рішенням) – оприлюднити на день пізніше. Тут або "класти" на все і всіх, або бути в такій відірваній бульбашці, щоб цього не помітити, не відчути, не продумати. Банально день почекати (якщо так хотілось), щоб для себе ж (влади) частково наслідки зменшити. 

Наша сила порівняно з московитами в тому, що ми самодостатнє суспільство, здатне коригувати владу, якщо та "відривається" – і це сила, на відміну від аморфного московитського суспільства, які приречені мовчати та жити з відірваним від реальності лідером. 

Що робити? Я вірю, що відповідь на це питання кожен здатен надати собі сам і без моїх порад. У кожного своя голова на плечах і відповідальність, оцінка ситуації, де можна абсолютно не погоджуватися з написаним мною.

Мій же обов'язок висловити позицію (це я зробив) і нагадати: "Україна понад усе, і нам тут жити". Тому все має бути мирно. Ізолюйте, не ведіться на тих, хто вже викликає емоцію саме до немирних дій.

Не забувайте про безпеку, а у разі участі в масових акціях, попередньо вивчіть мережу бомбосховищ на місцевості.

Липень вже стає міфічним для влади другий рік поспіль: чи це сезонні загострення, чи магнітні бурі…