Що стоїть за словами вітчизняного політичного керівництва про військовий спосіб деокупації, скільки і чого Україні треба для військової звитяги на фронті, чому ленд-ліз запрацює ближче до осені, чи готові наші партнери до безперервного постачання нам необхідного озброєння, що таке "системний шок" і чому він закладе фундамент для перемоги на полі бою та що станеться з кримським мостом – ексклюзивно сайту 24 каналу розповів військовий аналітик, офіцер Армії Оборони Ізраїлю Ігаль Левін.

Читайте Немає сенсу слухати те, що говорить божевільний старий: інтерв'ю про лукашенка та білорусь

Ситуація на фронті та плани України

Розкажіть про загальну картину бойових дій на сьогодні та її ключові особливості.

Зараз фронт, фактично, перебуває у статиці. Це те, що росіяни називають оперативною паузою або, як сказав путін, "відпочити". По всій лінії фронту тривають тактичні бої локального значення. Найбільш інтенсивно бої відбуваються на Сході та на Харківському напрямку.

Всі розуміють, що це таке "затишшя" в лапках. Кажу у лапках, бо обстріли все-таки і далі тривають. Та й ті ж таки локальні бої постійно є. Тому це затишшя перед бурею.

Тобто, росія піде далі, щоб захопити всю Донецьку область і, відповідно, вийти на її адмінкордони, а Україна планує свій контрнаступ, щоб деокупувати території. Інтенсивні бої триватимуть, вочевидь, ще до кінця вересня.

Президент сказав, що ми готуємо сили і засоби для якнайшвидшого повернення під контроль Півдня. А згодом Данілов сказав, що йдеться не лише про Південь, а й про всі окуповані території, як такі. Де тут політична еквілібристика, а де – реальні наміри?

Це декларативні заяви, за якими водночас стоять реальні дії наших військових. Така вже у політиків робота – про щось заявляти.

Багато хто забуває, що ще відносно недавно ворог був у притул до Миколаєва. Відкинули росіян звідти наші військові. То що це, як не контрнаступ? Нещодавно був звіт чи то Генштабу, чи ОК "Південь", в якому було сказано, що сумарно на Півдні було звільнено більше сорока населених пунктів. Україна їх звільнила в процесі контрнаступу. Звідси випливає, що армія свою справу робить.

Дії армійців ніяк не залежать від політичних заяв. Так що слова нашого керівництва багато в чому є декларативними заявами, адресованими Заходу. Що ось, дивіться, війна продовжується, нам треба зброя, бо ми переходимо в наступ. У такий спосіб західні партнери отримують від нашої верхівки сигнали про те, що будь-які зволікання з постачаннями неприпустимі. Вони можуть дуже дорого нам коштувати у підсумку. Тож нам треба багато – багато зброї.

За словами експерта, нині фронт перебуває у статиці / Фото надане співрозмовником

Важливо Політичні ігри, що можуть стати доленосними: експертка пояснила небезпеку кризи в Італії

То слова Зеленського більше про дії в найближчій перспективі, а пан Данілов мовить з акцентом переважно на політичну складову?

Україна не відкидає військових інструментів відновлення контролю над тимчасово окупованими територіями. Це багато разів озвучувалося у вищих ешелонах влади. В тому числі про це говорила і людина військова. Маю на увазі керівника ГУР Кирила Буданова з його словами про військове повернення всіх без винятку територій.

Тут справа в тім, що Південь у нас є ключовим у всій цій війні. Зараз важливо звільнити Південь. А далі вже піде повернення і всіх інших територій. Все залежить від наших військово-технічних спроможностей.

Ми не можемо зазирнути у майбутнє та щось "навангувати". Дуже вже невдячна це справа. Однак починати потрібно саме з Півдня. Це ключ до перемоги.

Ігаль, давайте з Вами займемося військовою арифметикою. Скільки живої сили та наступальної зброї нам знадобиться для втілення в реальність наступальної операції на Півдні?

Комбатанти, ті, хто на фронті зі зброєю в руках ведуть наступальні дії – це завжди 30% від сукупної кількості Збройних Сил, приблизно. Тобто, якщо, припустимо, у нас є рівно мільйон солдатів, то в перерахунку на суто бойові частини вийде 300 тисяч. Решта 700 тисяч покликані забезпечувати трьохсоттисячне бойове угруповання. Сюди віднесемо логістів, кухарів, військових бюрократів(відділ кадрів, військкомат, тощо).

А тепер щодо техніки та артилерії. Ви питали, чого і скільки нам треба? Так от, треба тисячі звичайних машин та машин броньованих. Сучасна війна механізована за своєю суттю. Така війна вимагає механізації абсолютно всього. Якщо потрібно евакуювати пораненого, то потрібні машини. Треба підвезти їжу? Вам допоможуть машини. Хочете наступати? Без броньованих машин цього не зробити ніяк. Потрібно відступити? І тут також знадобляться машини.

Будь-яке питання на полі бою потребує транспорту та бронетехніки для свого ефективного вирішення. Зараз немає жодного завдання, яке б можна було вирішити без задіяння машин. Та навіть там, де здавалося б, машини не потрібні, вони все одно потрібні. Як мінімум для того, щоб евакуювати поранених. Відповідно, цього всього треба багато.

HIMARS та інші види ракетно-артилерійських систем так само нам потрібні. Це усе вже нам надходить та реалізується в реальних умовах. Броньовики також ідуть. І від Австралії, і від Європи, Канада ось має передати. Треба щоб усе йшло просто сотнями. Я дуже сподіваюсь, що ленд-ліз, котрий почне працювати в кінці літа, забезпечить нас величезною кількістю бойових броньованих машин. Це дуже важливо.

А якщо брати за основу слова Данілова та інших високих посадовців про повну деокупацію всіх територій? Давайте трохи збільшимо масштабування.

Жодної конкретної цифри не існує. Зброя – це витратний матеріал. І тому треба, щоб постачання відбувалося безперервним потоком аж допоки останній російський солдат не впаде замертво або не втече з України.

В динаміці бою бронетехніка та артилерія постійно втрачаються. Танки згорають, БТРи січе уламками. Гаубиці десь застрягають у болоті. Буває й так, що доводиться залишати щось на полі бою Ви не можете сказати: "Ну, нам треба 100 танків, 500 гаубиць і тоді перемога у нас буде точно в кишені".

Україні потрібно більше зброї, наголосив фахівець / Фото надано експертом

Сьогодні важливо, щоб на Заході запускалася індустрія, яка б могла постачати усе це безперебійно та без найменших зволікань. Хотів би нагадати, що ленд-ліз розрахований і на наступний рік. Це наштовхує на думку, що від постачання за схемою "разових подарунків" можна буде перейти до конвеєрного постачання.

Постачання зброї

А що стримує наших союзників від негайного початку потокового постачання?

Достеменно я цього знати не можу, проте припускаю, що винні бюрократичні моменти. Плюс треба якийсь час на запуск відповідних виробництв. От американці нещодавно заявили, що у них закінчилися на складах Javelin і тепер потрібно виготовити нові партії.

Броньовики, що їх Канада дасть в серпні, прийдуть сюди просто з конвеєра. Ще будуть пахнути свіжонанесеною фарбою. Це буде десь 40 хороших броньовиків, до речі.

А наші партнери психологічно і політично готові до того, що в день, коли запрацює ленд-ліз, потрібно буде зброю давати вже без зволікань?

А ось це вже залежить від роботи наших дипломатів, завданням яких буде підтримувати політичну волю західних до ефективних дій на високому рівні. Особисто я дуже вірю в українську дипломатію.

Та й до того ж, багато разів ми чули від британців та американців, що вони за повну поразку російських військ в Україні. Це не європейці, котрі кажуть про необхідність переговорів. Дуже важливо, щоб саме англійці та американці і надалі притримувалися такої риторики.

Щоб вони хотіли нашої перемоги не менше, ніж її хочемо ми. Зрештою, воює ж все-таки Україна. Тож їй і вирішувати звільняти свою територію, чи ні. Головне, щоб надходила зброя, а там вже все залежатиме від української сторони.

Нещодавно дивився Ваше інтерв'ю на одному з українських Youtube-каналів. Ви там згадували таке поняття, як "системний шок". Казали, що це означає постійне нищення ворожих логістичних ланцюжків. Системний шок можна розглядати, як одну з важливих складових перемоги, так?

Професія логіста в армії рф, якщо він перебуває тут на фронті, є найбільш небезпечною зі всіх можливих. Логіст займається, наприклад, розвантаженням БК.

Якщо він машиніст, логіст, водій і тому подібне – це просто найбільш хардкорна спеціалізація. Ліпше вже тоді бути яким небудь штурмовиком чи спецназівцем. Тоді цей росіянин банально матиме більше шансів вижити. А от тим водіям в тилу не позаздриш. Коли наші солдати їм влаштовують цей самий шок, у них там все горить. Так треба робити і надалі.

Військова логістика у росіян влаштована дуже централізовано і з опертям на залізничне сполучення. Від того вона стає вкрай передбачуваною. Залізних доріг небагато, вони є на картах. Швидко прокласти нові залізничні шляхи росія не може. Ну, просто як "оп – і проклав залізничне полотно". Та навіть, якщо його і прокладають, це все одразу стає видно та відомо. Сюди ж усі потяги, локомотиви, що везуть, – про них також стає відомо. Просто все, як на долоні.

Воно все прибуває, потім розподіляється на один централізований склад. А вже звідти розподіляється по всьому фронту. І от, якщо вам відомо про ці ланки в ланцюжку, то ви їх знищуєте. Наприклад, HIMARS. А останніх тут маємо уже кілька штук. Тож ми й бачимо, яке пекло останнім часом відбувається у російських тилах.

То удар по цьому мосту все ж буде?

Так, я впевнений у цьому. Запам'ятайте цей твіт, як-то кажуть. Можна ще сказати так: ми тут, щоб казку зробити дійсністю (посміхається).

За підсумком зернових переговорів у Стамбулі, однією з вимог росії є перемир'я на час вивезення зерна. Але ж за цей час вони можуть наростити свої потужності…

Так, зараз триває формування третього армійського корпусу, чисельність якого становитиме від 15 до 30 тисяч.

Тут варто сказати, що і нам потрібен цей час перемир'я. Під час нього нам надійде більше зброї. Тому не слід боятися. За військовим мистецтвом, коли ви наступаєте, то зупинок на оперативну паузу бути не може. А що нам вказує на те, що у росії ніякої оперативної паузи немає? Те, що вони виснажені до краю. Бо ж ви не зупиняєтесь на цю паузу.

Але, можуть запитати: "Ну, а як же, якщо бойові частини пошарпані і дуже постраждали в боях?". Для поповнення існують резерви. Повинен завжди бути резерв, котрий не бере участі у боях, і ви використовуєте його для розвитку успішного наступу.

Зупинка росіян, яку ми спостерігаємо, означає повне фіаско. Не може бути таких довгих пауз у настільки масштабній війні. А ще ж у них проблеми з логістикою. Тож, бажаючи отримати цей "перепочинок", агресор показує нам, що він щосили шукає способів протидії HIMARS. Але знайти їх ніяк не може.

Наостанок питання до Вас, як до офіцера Армії Оборони Ізраїлю. Що краще: "Залізний купол" чи NASAMS?

"Залізний купол" створювали, щоб зупиняти оці самопальні ракети, які практично некеровані. Україну обстрілюють ракети на кшталт "Калібрів", Х-22 і таке інше. Усе це – керовані ракети. Тому NASAMS краще. При чому набагато.

Також цікаво – Залужний розповів, як HIMARS змінили ситуацію на фронті: дивіться відео