Як втримати українську державу на плаву під час війни: 3 простих кроки

Передова єдиної Європи

Вивчали природу успішних кейсів, які дозволили іншим подолати виклики, що сьогодні є актуальними для нас.

Рекомендуємо Як українцям не стати "гарматним м'ясом" у лавах окупантів Донбасу

При цьому міжнародні колеги відкрито говорять, що їм дуже цікавий досвід України в частині стійкості державної служби в умовах війни та часткової окупації. Багато хто вважає український кейс унікальним. І вони готові його вивчати. Адже масштаби агресії росії непорівнянні з військовими конфліктами в Югославії та деяких інших гарячих точках.

Партнерам важливо зрозуміти, як Україна зберегла стійкість та керованість в умовах повномасштабної агресії російського монстра. А також те, як з огляду на наш досвід адаптувати свої національні системи державного управління до життя в умовах геополітичних загроз росії.

Більшість експертів одностайні у тому, що Україна є передовою об'єднаної Європи. Вони розглядають агресію росії як глобальну небезпеку. А значить, її уроки важливі для всіх, хто готовий від неї захищатися. І в Україні, і – за її межами.

Три чинники стабільності

Один з маркерів – самовідданість та професіоналізм публічних службовців на окупованих територіях та в районах бойових дій. За нашими оцінками, станом на травень 2022 року їх там перебувало приблизно 5,5 тисяч осіб. З перших днів війни саме вони, за сприяння центру, забезпечували евакуацію, гуманітарну логістику, надання соціальних послуг населенню. Це було найважливішим чинником стабільності системи управління державою.

Така ефективність багато в чому стала можливою за рахунок навчання публічних службовців телекомунікаційним інноваціям і технологіям дистанційної роботи. Ще до війни в НАДС розробили онлайн-курси та рекомендації на тему коректного поводження з документами, надання екстреної медичної допомоги, дій в умовах надзвичайних ситуацій. Ці та інші навчальні матеріали напрацьовувалися під час пандемії. Ми збиралися перемагати COVID-19, але виявилося, що готувалися до війни.

Таким чином, перші два місяці війни публічна служба відпрацювала в зоні бойових дій та окупації завдяки раніше накопиченим силам та досвіду. Але далі цього ресурсу виявилося замало. В умовах повзучого захоплення наших громад публічним службовцям було дедалі складніше впливати на ситуацію. Стало очевидним, що фізична активність на таких територіях є небезпечною та малоефективною.

Цікаве В яку гру грає росія з Україною та Заходом

Для збереження цілісності системи управління, особливо під час воєнного стану, слід орієнтуватися на дистанційні та цифрові формати надання людям послуг. Це другий ключовий маркер стабільності. В умовах війни держава має підтримувати комунікації з усіма громадянами на всій своїй території. А значить – виправдана ставка на максимальну диджиталізацію держсектору. "Цифра" забезпечує доступність там, де це недосяжно фізично.

Нещодавнє опитування НАДС, яке охопило чверть усіх держслужбовців країни (понад 45 тисяч респондентів) підтверджує, що пандемія та війна стали індикаторами зростання цифрової культури та телекомунікаційних можливостей у держапараті. Наприклад, у 2020 році системами електронного документообігу користувалися 45,5% українських держслужбовців. У 2022 році їх – 85,6%.

Показник онлайн-нарад зріс за цей період із 30,2% до 85,2%. Використання хмарних сховищ – з 39,1 до 61,6%. Рівень забезпечення держслужбовців технічним обладнанням – з 56,2% до 74,5%. Ці показники свідчать про гнучкість та адаптивність держслужби до критичних змін.

Третій ключовий маркер стабільності полягає у необхідності функціональної оптимізації держапарату в масштабах усієї країни. Експерти агентства розробили методологію функціонального аудиту. Ця технологія дозволяє визначити у кожному держоргані актуальні на сьогодні функції та прорахувати ресурси для їхнього забезпечення.

Результатом стане відмова від зайвих функцій та запровадження нових – більш актуальних. Масштабний аудит бачу умовою оптимізації держави та передумовою цифрового рестарту.

Не пропустіть На одному з українських фронтів окупантам скоро доведеться обирати між смертю і ганебною втечею

Зміни, які не чекають

В експертному середовищі звучать різні цифри очікуваного скорочення держапарату. Враховуючи радикальні. Я утримаюсь від своїх оцінок загальної штатної чисельності, необхідної для якісного виконання державою всіх передбачених функцій.

До завершення функціонального аудиту будь-які розрахунки вважаю безпідставними. Наразі ж озвучу найважливіші рішення, що передують рестарту держслужби. Вони дозволять значно скоротити бюджетні витрати зі збереженням при цьому загальної керованості країни.

Впевнена, що в новій системі центральних органів виконавчої влади треба максимально централізувати функції "класичних" підрозділів. Юридичну – закріпити за Мін'юстом, фінансову – за Мінфіном, ІТ – за Мінцифрою. НАДС бачу стратегічним центром формування кадрової політики на держслужбі.

Необхідно скоротити наявні вакантні посади та передбачити можливість гнучкої зайнятості для держслужбовців. Доцільно буде долучити територіальні органи до структури центрального апарату, із суттєвим скороченням штату та функціоналу.

За 134 дні війни в Україні сформувався каркас нової моделі держслужби. Тепер на ньому треба наростити захисні "бронепластини". Ними стануть напрацьований в умовах війни досвід, готовність до інновацій та підтримка міжнародних партнерів.

Актуальне – ЄС пообіцяв Україні нову велику фінансову допомогу: дивіться відео