окупанти знову випробовують на українцях столітній спосіб геноциду

21 липня 2022, 13:50
Читать новость на русском

Примусова колективізація, насильницьке позбавлення засобів для ведення індивідуального господарства, "закон про п’ять колосків" і, врешті, масштабний Голодомор – трагедія, яка забрала життя щонайменше 4,5 мільйонів українців. Далі – в ексклюзивному блозі для сайту 24 каналу.

Методичка катів

Так завершилася боротьба радянської терористичної машини з українською нацією у ХХ столітті. А до того – винищення української інтелігенції та духовенства, викорінення української мови та культури, насадження комплексу малороса, з яким ми зіштовхнулися віч-на-віч сьогодні.

Варто прочитати Коломойський знову стане патріотом і допоможе пощупати на міцність кримський міст

Минуло 100 років, і методи стирання української нації з лиця землі східним сусідом не змінилися. Втім, ми вперто відмовляємося побачити конфіскацію власності як складову російської геноцидальної політики. А історія повторюється.

З лютого 2014 року рф встановила ефективний контроль над Кримським півостровом і згодом неправомірно поширила на окуповану територію власне законодавство. З цього моменту окупаційна держава здійснює на території Кримського півострова масові порушення прав людини, в тому числі й права на мирне володіння майном.

Зокрема, у період з 2014 по 2016 рік мала місце масштабна кампанія "націоналізації" державного та приватного майна, а з 2016 по 2019 рік – масштабне вилучення та знищення об'єктів приватної власності на підставі рішень окупаційних судів.

У 2020 році указом президента владіміра путіна №201 більшість земель півострова (80% території Автономної Республіки Крим та 99,95% території міста Севастополя) було визнано такими, що розташовані на "прикордонних територіях" рф і, відповідно, можуть бути у володінні винятково російських громадян.

Цікаве На три погрози кремля Україна може відповісти двома батогами

До чого призвела така політика

Передусім, конфіскація власності сприяла утвердженню на тимчасово окупованому півострові атмосфери страху та несвободи. Вона стала інструментом боротьби з "нелояльними елементами", зокрема, особами, які відмовлялися від нав'язаного російського громадянства, представниками "опозиційних" до російської православної церкви московського патріархату конфесій (Православна церква України, Свідки Єгови, Хізб ут-Тахрір), іноземними агентами (правозахисниками, адвокатами, активістами), вільними журналістами, українським бізнесом.

Адже рф руйнувала, викрадала, переміщала, привласнювала все: від радіочастот та культурних пам'яток до індустріальних об'єктів та земельних ділянок, переслідуючи єдину мету – якнайшвидше інтегрувати окуповану територію до складу рф. Разом із іншими елементами репресивної політики окупаційної держави подібні дії сприяли генеруванню потоку внутрішньопереміщених осіб, який станом на 2021 рік сягнув щонайменше 60 000 – 100 000 осіб, які представляли "ядро" української нації в Криму.

Позбавлення українців права власності на землю на тимчасово окупованому півострові у зв'язку з особливим характером цього об'єкту стало замахом на духовний вимір життя жертви, що призводить до викорінення культурної ідентичності. Вилучення землі подекуди супроводжується знищенням житлових будівель на ній, що продовжує стимулювати примусове переміщення населення.

Окрім того, дослідження, проведені групою Світового банку, а також спеціальними доповідачами Комісії з прав людини (нині – Рада з прав людини), свідчать про те, що довготривалим наслідком конфіскації земельних ділянок може бути послаблення фертильної функції серед жертв порушень, а, отже, сповільнене вимирання.

Радимо З любов'ю від ЗСУ та США: окупанти у Криму скоро можуть отримати "палкі" привіти 

З іншого боку, "звільнене" житло, вилучена земля та об'єкти промисловості перетворилися на один із інструментів заохочення протиправного освоєння Кримського півострова громадянами рф. Станом на 2021 рік кількість російських колонізаторів на півострові становила 500 000 – 800 000 осіб.

Фактично рф модифікувала радянський підхід до демографічної інженерії з метою завершення окупації півострова та остаточного утвердження свого контролю над ним. Держава-агресорка неодмінно реалізовуватиме ту ж стратегію і на новоокупованих територіях, перші ознаки чого можемо ідентифікувати вже зараз.

Окуповані території – нові, методи – старі

8 липня 2022 року з'явилася "постанова державного комітету оборони" псевдореспубліки на окупованій території Донеччини, якою фактично було позбавлено права власності на нерухоме майно українців зі "звільнених" територій. Більше того, за спеціальними ордерами у вцілілі житлові будинки будуть заселяти…звісно ж, все тих самих колонізаторів з неблагонадійних регіонів рф: військових та їхні родини, вчителів, які будуть русифікувати українських дітей та перетворювати їх на ворогів власної нації, інших охочих.

Напередодні, 3 червня 2022 року, той самий "комітет" видав "постанову про особливості реєстрації юридичних осіб", яким, очевидно, було спрощено "націоналізацію", а в правових термінах – конфіскацію, майна України та її фізичних і юридичних осіб.

Порушення прав людини чи геноцид

На думку Рафаеля Лемкіна, батька "Конвенції про заборону геноциду", конфіскація майна населення окупованої території може розглядатися просто як позбавлення права власності. Проте, якщо конфіскація стосується окремих осіб лише тому, що вони є поляками, євреями чи чехами (або ж, наприклад, українцями), тоді вона має тенденцію послаблювати національні утворення, членами яких є такі особи.

Це, на думку юриста, є першою фазою знищення національного зразка пригнобленої групи в межах геноциду, за яким, очевидно, послідує нав'язування національного зразка гнобителя та колонізація окупованої території його власними громадянами.

Рафаель Лемкін підкреслює, що разом із систематичною діяльністю щодо знищення групи осіб будь-якими засобами протягом певного періоду часу, в тому числі шляхом заборони політичних і соціальних інститутів, викорінення культури та мови, зміни почуття національної приналежності та переслідування релігійних меншин, позбавлення власності прямо впливає на відчуття особистої безпеки, свободи та гідності і є одним із первинних інструментів геноцидальної політики. "Кулемет" (фізичне винищення) може бути використаний, коли згадані інструменти виходять з ладу або ж якщо геноцид планується здійснити бліц-кригом.

Не пропустіть путін визначив реальну головну мету війни в Україні

Чому це важливо

Українське суспільство та держава мають виступити з єдиним розумінням того, що наразі відбувається: це агресія чи спецоперація, це "звірства" чи геноцид. рф розв'язала збройний конфлікт, переслідуючи яку ціль: анексувати нові території чи знищити Україну як незалежний суверенний суб'єкт міжнародних відносин? Українців позбавляють власності, тому що більшість росіян не мають грошей на речі елементарного побуту чи тому, що вони українці – "малороси", "нацисти" й "бандерівці"?

Доки ми шукаємо ці складні відповіді, не забуваємо: позбавлення права власності було останнім етапом геноциду українців у 30-х роках ХХ століття. Скільки залишається часу, щоб попередити нову трагедію?

Варте уваги – лавров розмріявся про зміну географії "спецоперації" путіна: дивіться відео