Чому картинка майбутнього така важлива для Заходу
Немає картинки післявоєнного світу. Ніхто не хоче йти у невизначеність, а особливо в умовах зростання активності Китаю та інших глобальних чинників занепокоєння.
Цікаво Чому старовинний одяг має бути в музеї, а не на акторах
Ось чому в західному дискурсі парадоксальним чином поєднуються віра в те, що після Владіміра Путіна в Росії буде демократія, та усвідомлення неможливості демократії в Росії.
Вкотре повторю: війна не може закінчитися, поки нема картинки післявоєнного світового устрою. Російсько-українська війна не локальна, вона глобальна – як через втягнення десятків світових гравців, так і через руйнування міжнародної системи, що склалася після попередньої великої війни (Другої світової). Від того, як завершиться наша нинішня війна, залежить світовий лад на наступні 50 – 70 років.
Саме Україна, як не дивно це звучить, єдина у світі здатна зараз запропонувати картинку майбутнього. І це не тому, що ми такі розумні (адже ми периферійна, економічно відстала постколоніальна країна, з якою ніхто ніколи не рахувався, яка пасе задніх у будь-яких світових рейтингах, яка з'явилася на перших шпальтах лише рік тому, й мільярди людей вперше дізналися про її існування, як дізналися про існування В'єтнаму після американської поразки), а тому, що ми найближчі до краю.
Хто є важливим союзником України
З нашої точки все видно набагато краще. Тепер залишилося зрозуміти, як це пояснити тим, хто далі від краю, та ще й має оптику, неадекватну ситуації, та швидкість внутрішніх змін, неадекватну швидкості зовнішніх (втім, ми й самі не встигаємо за нашими внутрішніми змінами).
Читайте також Китаю потрібна Росія або чому розбудова відносин з Пекіном нічого не вирішить
Від того, наскільки голос України буде зрозумілим для Заходу, зараз залежить завершення війни. Захід почав з умиротворення Росії, потім перейшов до стримування, потім до ослаблення, а тепер не знає, що робити далі. І ми на рівні держави поки що не знаємо.
Ця невизначеність гальмує, дає Росії шанс прослизнути. Час зараз на нашому боці, але ця зрадлива субстанція на ймення "час" вже переходила туди-сюди кілька разів. Зробити час своїм союзником надовго, назавжди можна одним лише способом – випереджаючи його.