Війна і стартапи: хто і як вдосконалює армію України

В Україні вже створено дві платформи, які спеціалізуються на технологіях подвійного призначення. Тобто на розробках, які слугуватимуть і на полі бою, і в мирному житті.

Перша – "Воєнінкубатор" бізнесмена Олександра Ольшанського. Наразі там планують розвивати ті стартапи, які будуть актуальними саме на фронті, а вже потім переформатувати їх на мирного споживача. Стартапи отримають від 50 тисяч до півмільйона доларів інвестицій. Натомість "Воєнінкубатор" візьме собі грошовий відсоток у проекті, який буде залежати від розміру вкладених коштів. На жаль, поки цей проект не представив результатів.

Друга платформа – грантовий фонд "Борщ Foundation". Для його обслуговування була створена компанія UA.RPA (Українське агентство перспективних науково-технічних розробок), керівник – адмірал Ігор Кабаненко. Вона виникла 2014 року на базі об’єднання кількох волонтерських груп, найвідоміша з яких – "Армія SOS". Ці групи займалися високотехнологічними розробками, котрі поліпшували життя військових у зоні бойових дій. У подальшому в колектив компанії ввійшли ряд як українских, так й іноземних розробників.

Ми сконцентрували зусилля на реалізації мегапроектів, які мають швидку (пожежну), середньотермінову і довготермінову реалізації,
– говорить помічник президента компанії Євгенія Дядик.

Якщо "Воєнінкубатор" поки що не демонструє наочних результатів, то компанія UA.RPA вже може похвалитися приладами власного виробництва.

Система "Антиснайпер"

"У цьому напрямку найбільш актуальною була розробка "Антиснайпера" для допомоги нашим військовим у виявленні замаскованих оптичних приладів, невидимих візуально, – розповідає про проект його керівник Сергій Тюрін. – Через кілька тижнів вже почнуться випробування цього виробу, а вже потім можна буде постачати його на передову".

Сам прилад дозволяє виявляти оптичні прилади на відстані до 2 км менше, ніж за 1 секунду. Особливість – він повністю автоматичний. Складається з двох частин – самого приладу і віддаленого комп’ютера. Ним керує лише один оператор, який перебуває у безпечному місці. У цей час система сама організовує пошук, сама сканує і знаходить ворожі оптичні прилади.

Над проектом "Антиснайпер" працювали більше 10 людей. Це авторська розробка, в Україні ніхто більше не володіє такою технологією. В Еміратах і США аналог використовується як засіб для охорони приватних територій та будинків.

Для іноземців ми розробимо модель, за допомогою якої можна буде виявляти несанкціоноване стеження, зафіксувати і попередити терористичний акт або снайперську атаку,
– додає керівник проекту.

Зараз такий прилад коштує 7-8 тисяч доларів, але для цивільних потреб ціна може бути зниженою.

Тактичний розвідувально-ударний комплекс "Кропива"

Волонтери "Армії SOS" на чолі з програмістом Юрієм Добронравіним розробили цілий програмно-апаратний комплекс для модернізації стрілецької зброї. Його призначення – підвищення ефективності ураження цілей за рахунок автоматизації процесів управління вогнем артилерії шляхом поєднання апаратних і програмних засобів, картографічного забезпечення, автоматизації розрахунків, а також передачі команд та цілевказівок через цифрові канали зв’язку.

Систему можна під’єднати до будь-якого планшета, який працює на базі Android, встановивши спеціальну прошивку. При цьому для керування та передачі команд "Кропива" використовує короткохвильові та цифрові радіостанції, сумісні зі стандартами захищеного зв’язку військ НАТО. Також комплекс сумісний з іншими каналами зв’язку, включно із оптоволоконними та супутниковими мережами. Керувати можна не лише артилерійськими установками, а навіть безпілотниками розвідки.

Електронний планшет офіцера артилерії

Доволі популярна розробка, яка вже використовується нашими солдатами у зоні бойових дій. Її, як і "Кропиву", створила IT-спільнота "Армії SOS". Планшет наповнений спеціально розробленими балістичними програмами та топографічними картами. Такий пристрій дозволяє замінити старі неточні паперові карти. Планшет дозволяє визначити не тільки ціль із правильними координатами, а й погодні умови на місцевості.

Ціна такого виробу трохи більше, ніж півтори тисячі гривень, у той час, як іноземні аналоги дорожчі в рази. Після закінчення війни на Сході планшет можна буде продавати і активно використовувати для потреб МНС.

Інтерактивний лазерний комплекс для тренувань зі стрільби

Команда розробників на чолі з Олександром Бобарчуком розробили спеціальні тренажери для військовослужбовців.

Це інтерактивний лазерний тренажер для удосконалення навичок поводження зі стрілецькою зброєю. Замість куль використовується лазер. Це дає змогу заощаджувати набої, матеріал. Таким чином, ми суттєво економимо,
– зазначає керівник проекту.

Прилад складається з навчальної зброї, оснащеної спеціальними інфрачервоними лазерними насадками, які при натисканні курка, випускають невидимий промінь. До складу тренажера входить комп’ютер, інтерактивний екран і проектор. Екран з комп’ютером створюють зображення, а проектор їх передає у вигляді різноманітних мішеней. Перша партія вже пройшла всі необхідні перевірки і встановлюється у навчальних закладах.

Клас передпілотної тактичної підготовки льотчиків

Ще один тренувальний прилад – це інноваційний тренажер для тактичної передполітної підготовки льотчиків. "Уявіть клас з восьми людей, – захоплено розповідає Бобарчук, – він обладнаний спеціальними моніторами і джойстиками, які під’єднані до однієї мережі. Ця мережа створює віртуальне середовище, в якому всі пілоти одночасно, і вони можуть віртуально літати, спілкуватися між собою, віддавати команди, виконувати бойові завдання і так далі..."

Цей тренажер слугуватиме для тактичного відпрацювання навичок льотчиків. Замість тренувань старого типу, коли льотчики виходять на плац з маленькими моделями дерев’яних літачків і бігають одне за одним. Подібні тренажери широко використовуються в арміях НАТО.

У цивільному житті за допомогою такого тренажера можна вчитися водити автомобіль, відточувати бойові мистецтва, а також використовувати його для реабілітації після травм.

Кулезахисний шолом "ТОР"

Оскільки військовим зараз катастрофічно не вистачає засобів захисту, а деякі підрозділи взагалі використовують металеві шоломи 1945 року виробництва, ми вирішили створити шоломи світової якості,
– говорить куратор проекту Тарас Розквас.

За словами розробника, шоломи "ТОР" не поступаються за якістю натівським, але значно дешевші. За взірець брали американський аналог вартістю 1100 доларів, український виріб коштує всього 200-210. Все пояснюється дешевим виробництвом. Станки, на яких виробляють шоломи, винахідники теж сконструювали самостійно, зекономивши таким чином на імпорті іноземного обладнання.

"Американці, європейці багато витрачають на науково-дослідні роботи. Ми взяли найкращий шолом, проаналізували процес його створення і розробили свій аналог. Росіяни робили свій шолом шість років, ми ж зробили за вісім місяців," – додає Розквас.

У цивільному житті на тій самій технології можна виробляти велосипедні, пожежні, рятувальні шоломи.

Мета UA.RPA – збудувати в Україні конкурентне приватне виробництво у сфері оборони. Щоб не один концерн керував розробками монопольно, як це є нині, а всі фахівці, котрі працюють у сфері нових технологій, могли створювати і реалізовувати свої винаходи.

Читайте також: Українці почали виробляти унікальні безпілотники і квадрокоптери для військових в АТО