Візит в Гаагу: зрозуміло про мету і наслідки поїздки ГПУ
Візит генпрокурора Юрія Луценко в Гаагу на засідання Асамблеї держав-учасниць Міжнародного кримінального суду, на якому розглядалося і українське питання, збігся з третьою річницею Майдану. З якою метою делегація ГПУ поїхала в Гаагу, і які перспективи розгляду українського питання в МКС, розбиралися журналісти сайту "24".
Майдан і агресія проти України
Генпрокурор Юрій Луценко, як і обіцяв, розгорнув бурхливу діяльність щодо розслідування "справи Майдану", а також участі у цьому людей, безпосередньо, Януковича. На допит в ГПУ в якості свідка навіть викликали Президента Петра Порошенка. Глава держави, за повідомленням його прес-секретаря Святослава Цеголка, дав свідчення у справі по Євромайдану. Крім того, ГПУ у цій же справі допитала нинішнього мера Києва Віталія Кличка.
Візит ГПУ в Гаагу можна назвати ягідкою на торті у процесі розкриття злочинів під час Революції Гідності, а також анексії Криму і війни проти України, яку розв'язала Росія.
Заради торжества справедливості Юрій Луценко поїхав в Гаагу
Як заявив Луценко, МКС високо оцінив надану Генпрокуратурою інформацію про розслідування злочинів режиму Януковича. Також міжнародний суд визнав серйозними докази України у справі про російську агресію.
В офісі прокурора МКС ми розглядали докази того, як під час подій в Іловайську, РФ ввела регулярні сили Збройних сил у тил військам, порушила домовленості про зелений коридор, відступ наших військовослужбовців, які перебували в меншості. Маскували свою техніку під українську. Позасудові страти, тортури, викрадення людей, розстріли на місці – все це підпадає під ознаку військових злочинів і злочинів проти людяності. Наші докази визнані дуже серйозними, далі пройдуть процедури МКС та офісу прокурора, вони можуть тривати довгий час,
– розповів генпрокурор.
Він також повідомив, що обговорюється необхідність розгляду ролі міністра оборони Росії, 18 генералів, 2 адміралів і ще ряду високих чинів Збройних сил РФ, які, за даними слідства ГПУ, причетні до ведення агресивної війни на території України, порушення Женевських угод, що призвело до воєнних злочинів і злочинів проти людяності.
Механізм запущено
Візит до Гааги, на думку експертів, дуже важливий з точки зору розслідування не тільки злочинів проти Майдану, участі в них Януковича і його приспішників, але й агресії Росії проти України.
Нарешті запущений механізм співпраці з МКС. Дуже позитивно, що прокурор МКС оголосив, що події в Криму можуть розглядатися, як військова агресія. Це означає, що анексія Криму може підпадати під юрисдикцію МКС,
– зазначив політичний експерт Тарас Чорновіл.
Треба зауважити, що Міжнародний кримінальний суд розглядає справи в чотирьох випадках. Перший – геноцид. Другий – агресія. Третій – злочин проти людяності. Четвертий – воєнні злочини.
Україна хоче, аби в Гаазі визнали анексію Криму і війну на Донбасі як агресію
За словами Чорновола, серед іншого, наша делегація обговорила питання про розгляд злочинів на Майдані в контексті злочину проти людяності. В даному випадку, говорить політолог, раніше МКС уже заявив, що не бачить підстав для розгляду злочинів на Майдані. Зокрема, в Гаазі не бачать свідчень, що це умисний злочин щодо масового вбивства людей на Майдані. На думку МКС, це могло бути рішення окремих міліцейських командирів. Або захисна реакція чи спалах ненависті у "беркутівців". Тобто, що це було хаотичне явище, яке не носило ознак цілеспрямованої організованої дії на знищення людей.
Під час візиту було обговорено питання про надання доказів того, що розстріли – це цілеспрямоване рішення тодішньої влади. По-друге, якщо говорити про злочини проти людяності, що Янукович і його приспішники масово вивозили з України цінності, пограбували країну, що призвело до різкого погіршення стану життя людей і загальних людських страждань. Це також можна розцінювати, як злочин проти людяності,
– зазначив Чорновіл.
Щоправда, є один нюанс. Україна ще в 2002 році підписала договір про Римський статут Міжнародного кримінального суду, але так його і не ратифікувала. Тому формально ми не є учасником цієї угоди. З іншого боку, в 2014 році Верховна Рада ухвалила рішення про поширення на територію України юрисдикції МКС. Тобто Україна, не будучи учасниками угоди Римського статуту, не маючи спеціальних прав, визнає, що на нашу територію може поширюватися юрисдикція МКС.
Але МКС приймає до розгляду справу, якщо країна, яка є офіційним учасником Римського статуту, звертається до прокурора і просить про розслідування. По-друге, якщо є відповідне рішення Ради безпеки ООН про військову агресію проти будь-якої країни. Третій варіант – за персональним рішенням прокурора МКС. В українському випадку ГПУ звернулася і попросила, щоб прокурор МКС взяв до уваги наше питання.
Результатів можна очкувати 10-15 років
Швидких результатів від звернення України очікувати не варто. Такий суд, якщо до цього взагалі дійде справа, триватиме дуже довго. Приміром, розслідування по злочинам вже у колишній Югославії тривало більше десяти років. Але, як підкреслює Тарас Чорновіл, головне в таких розслідувань – невідворотність.
Якщо МКС візьме до розгляду справу, це означатиме, що рано чи пізно щось на зразок маленького нюрнберзького процесу чекає всіх причинених до злочинів на Майдані і проти України. Для нас це важливо в історичному контексті і для суспільного міжнародного розголосу. Коли МКС прийме до розгляду офіційно справу про анексію Криму, набагато важче буде замовчувати цю тему, приміром, в Євросоюзі. Адже всі заяви, що Крим російський, будуть розцінюватися, як пряме потурання визнаній агресії,
– зауважив експерт.
Чи опиниться Путін на лаві підсудних у Гаазі?
Та, незважаючи на певний прорив на міжнародному рівні, далеко не факт, що дійсно на лаві підсудних міжнародного трибуналу в Гаазі опиняться ті, хто організував всі ці злочини. Особливо, що стосується Росії. Путін 16 листопада підписав розпорядження про вихід Росії з Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Тому складно уявити, як всіх тих, хто стояв за анексією Криму і розв’язанням війни на сході України, можна буде притягнути до відповідальності.
Хоча деякі експерти вважають, що такий хід російського президента, який намагається уникнути Гааги, нічого не значить. Навпаки, всіх російських військових злочинців буде простіше засудити.
Директор Центру суспільних відносин Євген Магда нагадує, що свого часу позиції президента Югославії Слободана Мілошевича видавалися непохитними, та зрештою він потрапив до Гааги.
Крапля камінь точить. Головне, щоб були докази українських компетентних органів, завдання яких – показати зв'язок між подіями на Майдані, в Криму і на Донбасі саме у виконанні офіційних осіб Росії. Україна виграла б від прискореної ратифікації Римського статуту. Хоча деякі політики вважають, що ратифікувавши цей статут, МКС отримає право розслідувати на території України злочини. Але дехто в Україні дуже в цьому не зацікавлений,
– говорить експерт.
Президент Югославії Мілошевич свого часу вважав, що ніколи не потрапить в Гаагу
А політичний експерт Андрій Бузаров зауважив, що злочинців можуть засудити і заочно, як свого часу було з президентом Судану Омаром аль-Баширом, якого звинуватили в злочинах проти людяності.
За словами Тараса Чорновола, всі російські громадяни, які причетні до злочинів в Криму, анексії півострова, зокрема, депутати держдуми, які за це голосували та інші, стануть фігурантами МКС.
Будь-який виїзд за межі Росії означатиме їх арешт. Це вже не санкції, які можна ігнорувати і обходити. Вони стануть організаторами і натхненниками агресії і війни,
– підкреслив Чорновіл.
Звернення до міжнародного суду в Гаазі, звичайно, прогрес. Але це довготривалий процес, і результати, якщо вони будуть, українці побачать нескоро. Важливіше, щоб ГПУ розслідувала зараз всі злочини, які були скоєні на Майдані і на сході держави. Чим більше часу проходить, тим менше доказів лишається, а причетні можуть залишитися без покарання.
Читайте також: Злочин і покарання: доказів проти Росії стає все більше