Влада Порошенка намагається зробити те, що не вдалося владі Януковича
Україна відзначала День гідності та свободи. Й одночасно депутати від БПП ініціювали закон далекий від гідності чи свободи, а саме – закон про наклеп.
Багато знають цей сталий вислів: гроші люблять тишу. Але тишу, так само як і гроші, люблять можновладці. І, відповідно, не люблять вони всіх, хто порушує тишу і заважає їм заробляти. Тому найбільше можновладці не люблять журналістів з їхніми постійними каверзними питаннями, на кшталт: "Як поживають ваші офшори?" Або: "Скажіть, а ваш сліпий траст точно не бачить, яку посаду в державі ви обіймаєте?"
Йдеться не тільки про вітчизняних можновладців. Бо журналістів не люблять можновладці будь-якої країни світу.
В того ж Дональда Трампа, який де-юре є лідером демократичного світу, де-факто давно вже триває справжня війна із американськими журналістами. Останні вголос висловлюють сумніви у компетенції очільника Білого Дому, а він, навзаєм, називає їх "продажними й заангажованими".
Проте варто розуміти, що ті свободи прописані в американській конституції, як от свобода слова чи право на володіння зброєю. Ті свободи абсолютно недоторканні, й жоден з американських президентів і дня не протримався на посаді, якби його бодай запідозрили у посяганні на конституцію.
Читайте також: П'ята річниця Революції Гідності: чи змінилося щось
В Україні ж все не так. Хоча свобода слова у нас також гарантована Конституцією, жодних проблем немає у вітчизняних можновладців із тим, аби переписати наш основний закон так, як їм це потрібно зараз. Наприклад, сьогодні ми можемо бути парламентсько-президентською республікою, а завтра станемо президентсько-парламентською, післязавтра – взагалі монархією.
Щось незрозуміле в цілому діється зі свободами. Скажімо, в конституції Росії прописані свобода зібрань, право людей вийти на вулицю із протестом... Але там все хитро перекрутили, і тепер із протестом росіяни можуть вийти лише на одиночний пікет. Якщо ж в радіусі кілометра від того поодинокого протестувальника буде хтось із подібним протестним плакатом – їх обох заарештують. Тобто теоретично свобода зібрань у конституції Росії гарантована, але на практиці не працює.
Щось подібне, а саме – зробити нефункціонуючими гарантовані Конституцією України свободи, планували й наші народні обранці, коли в 2014-му проголосували за так звані диктаторські закони 16 січня. Нагадаю, ті закони передбачали посилення контролю за ЗМІ, прив’язку SIM-карти до паспорта, заборону на рух колонами і навіть в'язницю за носіння захисного шолому. Загалом було чимало пунктів, які обмежували суспільство у демократичних свободах. Одним із них, між іншим, – кримінальна відповідальність за наклеп.
Про що йдеться? За цими дикторськими законами, проголосованими тоді нашими депутатами й підписаними Януковичем, я міг би отримати 3-річне ув’язнення, якби сказав вголос: "Хутін пуйло!" Сказавши таке, не зміг би потім в суді довести, що Хутін дійсно є тим пуйлом...
Звісно, закон про наклеп в 2014 році наші депутати ухвалили не для захисту честі й гідності російського президента, а щоб вирвати язик у вітчизняних медіа, які розказують про них правду, викриваючи хабарників, корупціонерів й брехунів в українські владі.
Тоді, у 2014-му в близьких до президента Януковича депутатів не вийшло це зробити з українськими ЗМІ. Пройшло 5 років – і близькі до президента Порошенка депутати тепер намагаються зробити те, що не вдалося їхнім "папєрєднікам" – до Верховної Ради від БПП внесли законопроект, що здатен обмежити в Україні свободу слова.
Читайте також: Порошенко і Медведчук: чому ворог приходить додому?