У нас є хоч і половинчастий, але дозвіл, вести активну оборону західною зброєю на російській території. Це результат спільних зусиль усіх, хто звертав увагу на проблему із фокусом на Харків.
Читайте також Ціль №1 для Росії: українські діти виявилися беззахисними перед ворогом
Що змінюється?
По-перше, розблокований потік американської допомоги. Минуло трохи більше як місяць, а результати вже потихеньку видно на фронті. Насичення відбуватиметься ще кілька тижнів, після чого настане плато. На землі стане трохи легше.
По-друге, наші війська системно виносять далекобійне російське ППО, пускові та радари, що обслуговують С-300/С400. Це не тільки має полегшити завдання щодо завдання ударів по російських військових об'єктах, це й елемент підготовки до появи F-16. Це означає трохи більше можливостей відігнати російську тактичну авіацію з КАБ/УМПБ.
По-третє, після дозволу обмежено застосовувати західну зброю по російській території (ще подивимося, як це буде реалізовано, чи немає якогось підводного каміння) з'явився концептуальний нюанс. Починаючи рух у районі кордону, Владімір Путін прикривався ідеєю "санітарної зони" для захисту Бєлгорода та інших прикордонних територій.
Пройшло три тижні боїв. Результат прямо протилежний задумам Кремля – виникли передумови до створення "санітарної зони" на близько 50 кілометрів вглиб Росії (куди дістає HIMARS). Раніше ми цього не могли досягти, а тепер потенційно можемо. Це наочний приклад метафори "негативне зростання", яку так люблять у Росії.
По-четверте, навіть можливість обмеженого застосування тих самих HIMARS по території Росії впливає на загальну картину. Як зазначалося раніше, ворог наближається до моменту, коли доведеться вибирати напрямок основного удару в межах літньо-осінньої кампанії. Наразі найбільш очевидний варіант – це Донецька область.
Зауважте Єдине правильне рішення для проблеми з енергетикою в Україні
Однак у міру збільшення кількості далекобійних засобів у розпорядженні української армії зростала мотивація перенести акцент на Харків. Тепер ця мотивація врівноважена. Шанси на успіх гіпотетичного "наступу на Харків" знижуються. Як наслідок – знижується його ймовірність у принципі. Над чим, власне, і треба працювати всіма силами.
Цивільні харків'яни, відмовившись падати у паніку, зруйнували плани російського командування. Наші війська завдали ворогові великих втрат у прикордонній зоні та зірвали плани одночасних ворушінь у Сумській області. Росіяни накопичують там угруповання, але свого роду фальстарт на Харківщині змусить коригувати плани. Для продовження тиску росіяни будуть змушені використовувати додаткові сили з інших ділянок фронту.
Що далі?
Повторюся – неуспіхи на фронті провокуватимуть терор росіян проти цивільного населення Харкова. Ще місяці три будуть дуже обмежені можливості щось із цим зробити. Тож усім варто ще раз об'єктивно оцінити ризики. Наразі містяни справляються бездоганно. Проте практично при кожному ударі серед жертв та потерпілих діти…
В цілому – що таке літо? Це час поступового зростання наших військових можливостей на тлі стрімкого випадання України з поля зору широкої аудиторії та політичних еліт скрізь.
Ізраїльсько-палестинська повістка витісняє наші проблеми. На тлі операції в Газі загибель людей від російського удару по "Епіцентру" виявилася практично непоміченою. Пропалестинські групи у США та Європі дозволяють собі таке, від чого симпатики України та українські біженці нескінченно далекі. Наші не створюють проблем.
Актуально Бийте, але не всюди: повноцінного дозволу на використання зброї по Росії доведеться почекати
Скоро розпочнеться футбол. З переходом на Олімпіаду, а потім – у глобальну відпустку до вересня.
Оскільки здаватися ми не збираємося від слова зовсім, а для перелому на фронті допомоги недостатньо, об'єктивно є передумови зниження статусу "української теми", яка перетворюється на токсичну рутину. Звісно, Україна на різних рівнях із цим бореться, але тенденція така.
Свідомо не чіпав "переговори", "перемир'я" тощо. У мережі є версії на будь-який смак, кожен може вибрати вподобану. Я звернув би увагу на інше.
Приблизно з середини липня до вересня у плані зовнішньої уваги глобально ми будемо надані самі собі. При цьому є деякі передумови для покращення ситуації на фронті. Досвід показує: для нас – це ідеальні умови, щоб самостійно все зіпсувати та підійти до нових викликів у розібраному вигляді.
Ось не треба.