Володимир Фесенко: У 2012 році Україна тупцювала на місці

- Які найголовніші події, на Вашу думку, трапились в Україні минулого року?
- З точки зору соціальних відносин, іміджу країни та економіки, за минулий рік в Україні стались дві найголовніші події. Це – Європейський чемпіонат, а з точки зору політичного процесу – це, безумовно, парламентські вибори.

- Аналізуючи події 2012-го, у якій галузі українська держава досягнула хоч якогось прогресу?
- На жаль, зараз говорити про суттєвий прогрес немає підстав. Простий приклад: були ухвалені певні законодавчі акти, результати дій яких ми зможемо спостерігати лише через певний відрізок часу. Насамперед, я маю на увазі новий кримінально-процесуальний кодекс. Загалом, оцінки дуже суперечливі. Оцінювати треба не документ, а те, як він працює. У нас, на жаль, може бути непоганий законодавчий проект, а добре працювати він не буде через якісь приховані моменти.

- Як Ви тоді оцінюєте минулорічні досягнення України на міжнародній арені?
- У сфері зовнішньоекономічних відносин Україна тупцювала на місці. Так склалось і з Європою, і з Росією. Щодо країн «старого світу», то тут зіграло роль внутрішньополітичне середовище – справи Тимошенко і Луценка. А з північними сусідами відносини пригальмовувались скоріше через їх жорстку позицію щодо України. Наприклад, у питаннях Митного союзу. Тобто, так чи інак, у європейському та російському напрямі ми досягнули лише якоїсь стагнації.

- Яка ж ситуація на внутрішньополітичній арені?
- Тут усе дуже неоднозначно. З одного боку добре, що вибори пройшли на конкурентних засадах, і привели до суттєвого оновлення складу Верховної ради та спровокували зміни у виконавчій владі. Сказати, що відбувся якийсь прогрес у розвитку демократії я не можу.

- Який закон можна назвати законом з «великої літери»?
- Отак одразу і не скажу – треба аналізувати. Найперше з позитивного, що пригадується, це - Закон про громадську організацію, який, на жаль, довго не ухвалювався.

- Який із минулорічних законів назвете тоді найневдалішим?
- Це, звісно, сумнозвісний закон про засади державної мовної політики. Він викликав серйозне обурення і до цього документу багато зауважень. Цей проект треба уважно переглядати, тому його я назву найнегативнішим.

- Хто з політиків, на Вашу думку, заслуговує звання «людина 2012 року»?
- Я нікого не бачу у переможцях цієї номінації. Не та ситуація, коли когось можна визначити людиною року у позитивному сенсі.

- Хто ж тоді з українських політиків є антигероєм-2012?
- Тут перетендентів дуже багато, однак яскравого фаворита все ж немає.

Розмовляв Тарас СЕРЕДИЧ