Володимир Фесенко: "УДАР" своїм списком руйнує свій імідж опозиційної сили

- Як кожна із "партій сильних" себе позиціонує?

"Партія Регіонів"
- У Партії Регіонів є неформальне позиціонування, яке підкреслюється деякими законодавчими чи політичними діями, зокрема, "мовний закон". ПР фактично з президентських виборів є партією російськомовних. Це – основна вага їх електорату. Їхні головні тези, накшталт "від стабільності до добробуту", відображають настрої їх потенційних виборців та їх психологію.

"Батьківщина" (опозиційні сили)
- Щодо опозиції тут все зрозуміло: вони підкреслюють свій статус головної опозиційної сили та альтернативи нинішньої влади. Саме на це спрямовані їхні заяви і політичні дії, наприклад, збір підписів проти президента.

"УДАР" і "Україна Вперед"
- Вони діють в ніші нових політичних сил. Через особистості лідерів та через список ці партії хочуть привернути до себе увагу. В цьому вони схожі. Утім, далі починаються розбіжності. Партія "УДАР" своїм виборчим списком руйнує свій імідж опозиційної сили. Багатьма своїми заявами і рекламою ударівці засвідчують себе як нову силу, однак деякі люди з того ж списку далеко не нові. Наявність у партії нашоукраїнців руйнує політичний нейтралітет, який був у Кличка і його партії. Прихильників "УДАРу" може налякати присутність колишніх партійників "Нашої України", а також націонал-демократична риторика, що точиться зараз в лавах ударівців. Тобто, образ нової політичної сили серйозно руйнується. З Королевською ситуація інша: вона підкреслює не лише новизну своєї партії, а й демонструє її як позаідеологічний політичний проект. "Україна вперед" позиціонує себе як неідеологічна нова політична сила.

"Свобода" і "КП"
– Це - суто ідеологічні проекти. "КП" – це тільки антиолігархічна політсила, що грає на ностальгії за радянськими часами. "Свобода" позиціонує себе як партія українського націоналізму. Вона свою нішу монополізувала і ототожнює радикалізм з проукраїнськістю.

- Яка аудиторія голосуватиме за кожну з "партій сильних"?

За комуністів голосуватимуть люди, які сумують за рядянськими часами, тобто представники старших вікових груп. Їх електоральна база – східні і південні регіони та російськомовний електорат похилого віку.

У "Свободи" все навпаки: основна цільова аудиторія – це мешканці Галичини та просто україномовні громадяни, так би мовити свідомі українці. У вікових категоріях тут розбіжностей немає.

"УДАР" найбільше орієнтований на молоду аудиторію і людей середнього віку. Зокрема, найбільше прихильників удару є серед чоловіків. Це пов’язано з особистістю лідера. Цікаво, що в "УДАРу" були прихильники по всій Україні, а електорат партії різноманітний. Зараз же Кличко рухається на Захід, тому ризикує втратити свою аудиторію з східних і південних областей.

У Королевської найбільше прихильників в Центрі та на Півдні. Частково це повязано з її минулою бізнесовою діяльністю. А ще одна часткова аудиторія Наталії Королевської – колишні прихильники БЮТу, які бачать в ній "нову Юлю". Загалом, за партію "Україна вперед" голосуватимуть люди без чітких політичних уподобань, переважно мешканці міст.

Опозиція розхраховує на дуже протестний електорат. Хоча, якщо бути об’єктивним, найбільше опозицію будуть підтримувати Західні регіони.

Головна ж цільова аудиторія Партії регіонів – це російськомовні громадяни, мешканці Сходу і Півдня. Утім, "регіонали" змагатимуться і за електорат Центральної України. Проте, тут ставка робитиметься на мажоритарників.

Розмовляв Тарас Середич