Директор НАБУ Артем Ситник у своєму відеозверненні сказав, що рішення Конституційного суду не можна оскаржити.

Читайте також: Загнали нас в далеке минуле, – Садовий про скасування статті за незаконне збагачення

"Сьогодні Конституційний суд виніс рішення, яке є, на нашу думку, величезним кроком назад у проведенні антикорупційної реформи в Україні", – пояснив директор НАБУ.

За його словами, це означає, що всі розслідування, які проводилися по цій статті, фактично не мають зараз ніякого значення.

Всі справи повинні бути закриті, бо з моменту винесення цього рішення ця норма вважається неконституційною і, відповідно, втрачає чинність,
– сказав Ситник.

"Повернути назад це рішення не можна, рішення не оскаржується і тому сьогодні можна ствердно сказати, що 5 років втрачено. Тобто всі статки, які було здобуто незаконним шляхом, вони легалізовані", – наголосив антикорупціонер.

Що таке стаття про незаконне збагачення та чому суд скасував її?
12 грудня 2017 року до Конституційного суду на статтю про незаконне збагачення поскаржилися 59 народних депутатів. 26 лютого 2019 року Конституційний суд визнав неконституційною статтю Кримінального кодексу, яка передбачала покарання за незаконне збагачення.

У кримінальній статті сказано, що якщо держслужбовець не може підтвердити законність придбання своїх активів, то може бути позбавлений волі. У суді пояснили, що положення статті нібито не відповідають принципам верховенства права і презумпції невинуватості, а законодавча конструкція статті "допускає звинувачення, засновані на припущеннях".

Цю статтю в Україні ввели у 2015 році і вона була однією з вимог Євросоюзу на виконання Плану дій задля введення безвізового режиму. А ще це було одним із зобов’язань України перед МВФ.

Найтяжче покарання за незаконне збагачення передбачало ув’язнення на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна.

В Україні у незаконному збагаченні підозрюють:

• екс-виконувача обов'язків голови Державної фіскальної служби Мирослава Продана;
• міністра інфраструктури Володимира Омеляна;
• екс-чиновника Генпрокуратури Дмитра Суса;
• екс-військового прокурора сил АТО Костянтина Кулика;
• лідера "Радикальної партії" Олега Ляшка;
• заступника голови СБУ Павла Демчини.