Навіть без урахування окупованих територій Україна має 32 мільйонів гектарів сільськогосподарських земель, із яких 26 мільйонів уже обробляються. Це більше, ніж у Франції, Іспанії чи Польщі, пише Eu neighbours east.

Чому переговори щодо аграрного сектору найскладніші?

Хоча Україна ще не вступила до ЄС, експорт її аграрної продукції вже призвів до суперечок з сусідами. Польща, Угорщина та Словаччина тимчасово обмежували імпорт окремої української продукції через побоювання щодо конкуренції.

Нині частина фермерів визнає, що не заперечує проти вступу України до ЄС, якщо вона працюватиме за однаковими правилами.

Саме можливий вступ України може змусити ЄС провести масштабну реформу Спільної аграрної політики. Раніше великі зміни вже відбувалися перед розширенням Союзу у 2004 – 2007 роках. Якщо до ЄС приєднаються Україна, Молдова та країни Західних Балкан, площа сільськогосподарських земель Союзу збільшиться ще на 28%.

Експерти зазначають, що Україна відрізняється від країн, які вступали до ЄС раніше. Вона успадкувала від СРСР іншу систему землеволодіння та ведення аграрного бізнесу, яка не відповідає нинішнім правилам ЄС. Через це можливі два варіанти: або Україна отримає особливі умови вступу без повного доступу до всіх механізмів підтримки, або ЄС проведе глибоку реформу САП і створить нові механізми захисту ринку.

Серед можливих рішень Євросоюз розглядає збільшення бюджету САП, скорочення виплат нинішнім країнам-членам або окрему модель підтримки для України.

Окремим викликом для ЄС стане структура українського аграрного сектору. На відміну від більшості європейських країн, в Україні переважають великі господарства. Середній розмір української ферми становить 649 гектарів, тоді як у Франції – 60 – 70 гектарів, а в Польщі – лише 11 – 12.

Великі українські агрохолдинги часто самі вирощують, переробляють і продають продукцію, тому ЄС доведеться оцінювати їхню діяльність за правилами конкуренції.

Водночас вступ України відкриває для ЄС і великі можливості. На тлі війни Росії проти України, конфлікту на Близькому Сході та зростання напруженості з Китаєм продовольча безпека стала питанням геополітики.

Приєднання України може зробити Євросоюз одним із найбільших виробників і експортерів аграрної продукції у світі та зміцнити його продовольчу незалежність.

З якими викликами зіткнеться Україна?

Європейський ринок висуває дуже високі вимоги до якості продукції, стабільності поставок, простежуваності виробництва та екологічних стандартів.

Одним із головних ризиків називають те, що без перехідних періодів і фінансової підтримки малі та середні господарства можуть не витримати додаткових витрат.

Нові екологічні вимоги, обмеження на використання добрив і засобів захисту рослин, а також правила зі скорочення викидів роблять виробництво дорожчим.

В Україні вже триває підготовка до європейських правил ведення аграрного бізнесу.

За словами колишнього віцепрем'єр-міністра Тараса Качки, країна працює над новим аграрним законодавством, створює систему стратегічного планування, платіжне агентство та цифрові інструменти, необхідні для роботи за правилами ЄС.

Попри всі труднощі, експерти вважають, що європейська інтеграція є найкращою можливістю для модернізації українського сільського господарства.