У другій половині 20 століття уряд Сполучених Штатів Америки розробив план вторгнення на територію Панами. Як США вдалося припинити диктатуру, що тривала 21 рік – в програмі "Одна історія" на 24 каналі.
Читайте також Провал проєкту "Біосфера-2": чому штучна екосистема виявилася непридатною для життя
Передісторія
На початку 80-х років минулого століття лідером Панами був генерал Омар Торріхос. З урядом США його пов'язували лише дипломатичні стосунки. Головне зацікавлення Сполучених Штатів щодо Панами полягало у впливі на стратегічно важливу зону Панамського каналу. У 1977 році Торріхос разом із американським президентом Джиммі Картером підписали угоду, відповідно до якої контроль над каналом мав перейти до адміністрації Панами на початку нового тисячоліття. Умовою договору було зберегти присутність в цій зоні військових баз США.
У цей час майбутній диктатор Республіки Мануель Нор'єга співпрацював із ЦРУ. Директором розвідувального управління тоді був Джордж Буш-старший, який згодом і стане ініціатором військового вторгнення. Нор'єга виконував роль інформатора, за що отримував оплату в розмірі 200 000 доларів США в рік.
Мануель Нор'єга / Фото з Pinterest
Так тривало до 1981 року, коли за загадкових обставин у авіакатастрофі загинув очільник Панами Торріхос. Оскільки офіційного протоколу щодо передачі влади в такому випадку в державі не було, фактичним правителем Республіки став Нор'єга. На той час він був главою панамської Національної гвардії, а також прихильником диктаторських методів керування країною. Новий правитель кинув усі сили на те, щоб залишитися при владі надовго.
Реакція США
Уряд США був відверто незадоволений від такого розвитку подій. Відносини з Нор'єгою почали швидко псуватися. Під час Холодної війни диктатор поступово почав схилятися на бік СРСР, завдяки чому отримав допомогу та підтримку Куби, Лівії та Нікарагуа. Окрім того, напруга у відносинах зростала через низку скандалів, які були пов'язані з торгівлею Нор'єги наркотиками та зброєю.
Читайте також Потоплення порома "Донья Пас": моторошні деталі морської катастрофи
У Республіці все частіше спалахували протести проти репресій та відвертого порушення прав людини диктаторським режимом. У 1987 році термін перебування Нор'єги на посаді голови Національної гвардії сплинув. Згідно з угодою, настав час призначити нового військовослужбовця. Проте диктатор оголосив, що планує керувати Республікою ще впродовж наступних п'яти років.
Такі заяви призвели до масових вуличних протестів, які Нор'єга намагався розігнати силою і оголосив на території Панами надзвичайний стан. Вже після цих подій уряд США почав будувати плани військового вторгнення в Республіку. Проте попереду були президентські вибори, тож Джордж Буш-старший, який був налаштований на перемогу, побоювався, що збройне протистояння за участі США може зашкодити його рейтингу.
Вулиці Памани у 1989 році / Фото з Вікіпедії
Тим часом для того, щоб вгамувати протести Нор'єга оголосив, що влаштує в Республіці демократичні вибори. На пост президента панамці мали обрати між провладним представником Карлосом Дюком та опозиційним кандидатом Гільєрмо Ендаром. Вибори відбулися 7 травня 1989 року. Згідно з офіційним підрахунком голосів, переміг кандидат Нор'єги. Проте опозиційні сили заявляли про масові фальсифікації. Вони провели паралельний підрахунок, відповідно до якого зі значною перевагою отримав перемогу Гільєрмо Ендар. Через декілька днів на лідера опозиції було вчинено напад і Ендар з численними травмами потрапив до лікарні.
Операція "Справедлива справа"
Після цих подій Джордж Буш-старший вирішив врешті перейти до рішучих дій. Він офіційно не визнав результати президентських виборів у Панамі, а також ввів проти Республіки економічні санкції. У парламенті Панами відреагували жорстко. 15 грудня 1989 року на засіданні було прийнято резолюцію, відповідно до якої між Панамою та США виникав стан війни, і провокатором цього був оголошений уряд Сполучених Штатів.
Цікаво Врятували лише одного: жахливі наслідки вибуху в шахті Сенгеніду
Вже наступного дня в передмісті Панами відбувся інцидент, який значно пришвидшив момент вторгнення США. Четверо американських військових, які досі перебували на місцевих базах Сполучених Штатів, вирішили відпочити у місті. За їхніми свідченнями, на них вчинили напад у той час, коли чоловіки зупинилися біля блокпосту. Військові були неозброєні та перебували у приватному авто. Проте панамські силовики вирішили, що американці проводять розвідувальну місію і відкрили по них вогонь. Внаслідок інциденту двоє військових отримали серйозні поранення, один з них згодом помер у шпиталі.
Операцію "Справедлива справа" уряд США розробив впродовж декількох днів після нападу. Вторгнення у Панаму призначалося на 20 грудня. О 1 годині ночі на територію Республіки ступили понад 27 тисяч американських солдатів. У їхньому розпорядженні було близько 300 літаків. По ту сторону барикад налічувалося 16 тисяч військовослужбовців панамських сил оборони.
План операції "Справедлива справа" / Фото з архіву
Через декілька годин після початку операції Джордж Буш-старший виступив із промовою. У ній він наголосив, що був змушений прийняти таке рішення, щоб захистити життя американців. На той час на території Панами перебувало близько 35 тисяч громадян Сполучених Штатів. Окрім того, президент США заявив, що цим вторгненням він прагне захистити демократію та права людини в Республіці. Додатковими причинами для збройного протистояння були протидія міжнародному наркотрафіку та гарантії виконання угоди щодо Панамського каналу. Згідно з цим договором, США мали право застосовувати війська для захисту стратегічного об’єкта.
Джордж Буш-старший / Фото з Вікіпедії
Військовослужбовці США швидко захопили цивільний аеропорт у місті, знищили особистий реактивний літак Нор'єги та потопили панамський військовий катер. Вони завдали ударів по військових базах і командних центрах. Окрім того, спецназ провів операцію зі звільнення з панамської тюрми громадянина США, якого нещодавно уряд Панами звинуватив у шпигунстві.
М113 в Памані / Фото Джон Елліот
Через деякий час після початку "Справедливої справи" лідер панамської опозиції Гільєрмо Ендара прийняв присягу і був проголошений новообраним президентом Республіки. Диктатора усунули, проте він все ще намагався уникнути покарання. Нор'єга втік на територію дипломатичної місії Ватикану, де попросив політичного притулку. Але через значний дипломатичний тиск невдовзі він був вимушений здатися.
Суд над диктатором
Врешті диктатора судили на території США, де він відбув 17 років ув'язнення за звинуваченням у наркоторгівлі. При цьому термін покарання було суттєво зменшено завдяки його колишній співпраці з ЦРУ. Після цього Нор'єгу разом із дружиною перевезли до Франції. В Європі їм пред'явили звинувачення у відмиванні коштів через французькі банки та контрабанді наркотиків.
Зверніть увагу Десятки жертв та непоправні наслідки: все про катастрофу на алюмінієвому заводі в Угорщині
Після п'яти років перебування у французькій в'язниці, Нор'єга зрештою повернувся на батьківщину. В Панамі він продовжив перебувати під вартою. Цього разу – за злочини, які вчинив на посаді голови Республіки, зокрема вбивства політичних опонентів.
Операція "Справедлива справа" тривала майже півтора місяці. За цей час у ході бойових дій загинуло близько 1000 громадян Панами. Військові США втратили 23 людини, ще 325 повернулися з ворожої території пораненими. Врешті уряд Сполучених Штатів домігся поставлених цілей і припинив правління диктатора. Гільєрмо Ендара, новий президент Республіки, своєю чергою оголосив про розформування збройних сил Панами, щоб остаточно припинити військову диктатуру, яка панувала у цій державі впродовж 21 року.