Мав 4 дітей, але став на захист України: у Чернігові попрощались зі ще одним загиблим захисником
Джерело:
Суспільне ЧернігівУ боях за Україну на Донеччині загинув 43-річний захисник В'ячеслав Анопрієнко. Попрощались з героєм у його рідному Чернігові. Він мав жінку, а також був батьком чотирьох дітей.
Хотів піти у лави Збройних Сил Анопрієнко ще у перші дні широкомасштабної війни, однак став бійцем-добровольцем у 88-му батальйоні морської піхоти лише в березні 2023 року. Дружину він запевняв, що відправитись на фронт – це його обов'язок, адже "хлопцям потрібна допомога, ротація".
Дивіться також "Людина живе, доки живе пам'ять про неї": спогади друзів у роковини загибелі Павла "Історика"
"Одного вечора не подзвонив"
Власне, звати жінку загиблого героя – Наталія. Журналістам вона розповіла, що на війну уже був пішов молодший брат її чоловіка, окрім того, у військкоматі спершу не хотіли брати В'ячеслава на службу, оскільки він був багатодітним батьком.
Як тільки почалася війна, він пішов до військкомату. Його не взяли, сказали: "В тебе четверо дітей, ми таких не беремо",
– пригадала вдова.
Також вона сказала, що останньою краплею для її чоловіка стали кадри, на яких водно розстріл загарбниками українського воїна Олександра Мацієвського, що в останні хвилини свого життя встиг промовити: "Слава Україні!"
Прокидаємося одного ранку, я складаю їжу, сама йду на роботу і Слава теж. Сідаємо в маршрутку, їдемо. Рюкзак він бере на плечі, я їду далі, а він виходить на військкоматі. Ось так і пішов,
– констатувала дружина.
Від моменту потрапляння на передову В'ячеслав був постійно з дружиною на зв'язку. Востаннє Наталія говорила з чоловіком вранці 13 червня, а уже ввечері вона не отримала від нього звістки.
Прощання зі загиблим захисником В'ячеслав Анопрієнком: сюжет Суспільного
Зверніть увагу! Загинув захисник під час виконання бойового завдання в районі Старомайорського, що у Донецькій області.Згадаємо наостанок, що 24 Канал не так давно писав про воїнів-батьків, які разом зі своїми дітьми пожертвували життями за те, аби наша держава була вільною від окупантів.
Зрештою не має бути сумнівів у тому, що їхня жертва – не даремна. Рано чи пізно, але ні сліду від загарбників не буде на нашій святій українській землі.