Як допомогти безпритульним тваринам та змінити свідомість людей: розповідає пес Гермес

Історія одного Гермеса

Гермес був безхатьком та жив на одній автозаправній станції поблизу дороги. Але одного дня він познайомився з Юлією Гусєвою, та вирішив, що саме час обрати сімейне життя, замість життя вільного одинака.

Читайте також Як фотограф допомагає собакам знайти сім'ю: вражаючі професійні світлини

Я ніколи не хотіла собі собаку. Те, що ми зустрілися з Гермесом – випадковість. Коли я їхала з Одеси до Києва, зупинилася на автозаправці, де до нас і підбіг пес – маленький та брудний. Він просто подивився мені в очі і наче сказав, що вже мене обрав і я його людина,
– розповідає Юлія Гусєва.

"Але у мене було багато упереджень щодо тварин, які живуть на вулиці. Я поїхала й кинула його там і це було дуже сумно. Навіть зараз пам’ятаю цю картину, як ми їдемо, а він просто віддаляється у вікні", – додає вона.

Власниця Гермеса додала, що стало зрозуміло – пес залишився там зовсім сам, нікому не потрібний. Тому через два дні вона знайшла номер тієї заправки та проїхала ще 200 кілометрів назад, щоб його забрати.

Знаєте, це було найкраще рішення і моєму житті. Ми разом вже 4 роки і це справжнє щастя. Я зрозуміла, що цим щастям потрібно ділитися, розповідати таким людям як я, про тварин, їхню поведінку, про те, що брати тварин з вулиці і притулку не страшно, а дуже класно. У нас немає культури ставлення до тварин. Досі у нашому суспільстві домашніх тварин сприймають наче предмети, а не живі істоти,
– говорить Юлія.

Юлія Гусєва та Гермес / Фото Марини Бабій

Вона також розповіла, що після детального вивчення проблеми з домашніми тваринами в Україні стало зрозуміло, що ситуацію потрібно змінювати. Наприклад, кожного дня лише до притулку "Сіріус" потрапляють від одного до 10 вусанів. За дослідженнями близько 70% тварин на вулиці мали хазяїв або народжені тваринами які стали безхатнім через людей.

Яка в Україні ситуація з безпритульними тваринами

На жаль, в Україні досі дуже багато безпритульних тварин. Попри те, що законодавство за жорстоке поводження та викидання тварин на вулиці зараз зробили більш жорстким, діє воно все так же погано.

Тому тисячі тварин щодня опиняються на вулиці. Люди не стерилізують своїх домашніх улюбленців, дають їм народжувати, а потім просто викидають кошенят та цуценят на вулицю на вірну смерть. Тварин можуть виставити за двері через сотню інших причин: набридла, награлися, точить кігті на меблях чи не завжди знаходить свій лоток.

Але жодна з причин не може бути виправданням того, як люди в Україні поводяться з тваринами. Саме тому потрібно нести просвітлення та доносити до людей, що тварини – це живі істоти, які мають такі ж почуття.

До них ставляться як до предметів, тому, якщо тварина поводить себе не дуже приємно, легко від них позбавляються. Під час презентації книги кажуть, що це особливості радянських часів, коли тварина несла побутову функцію. Її могли легко втопити, чи прибити. Не має розуміння та усвідомлення, що кожна тварина своєю поведінкою спілкується з нами, сигналізує, що саме треба змінити.

Така книга українського авторства повинна була з`явитися. Її просто вимагає час. Часто люди від незнання "олюднюють" тварин, накладаючи на них людський спектр поведінки, наприклад: соромно, на зло, спеціально, злопам'ятність, дії зі шкідливості,
– каже Наталя Мартишко, зоопсихологиня, засновниця благодійного проєкту "Собака з вулиці".

"І така невірна інтерпретація порушує довіру вихованця до людини, не призводить до взаєморозуміння між людиною та собакою чи кішкою. Так само важливо знати про межі особистого простору і враховувати їх в спілкуванні, допомагати контактувати вихованцеві з навколишнім середовищем", – додає вона.

Тому завдяки продажам книги планується зібрати кошти на реконструкцію найбільшого притулку для тварин "Сіріус". Олександра Мезінова, засновниця притулку "Сіріус", розповідає, що притулок постійно у боргах.

Нам потрібно створювати зовсім нову культуру. Де у просторі адопції буде підготовка до адопції, спеціальний майданчик, медична допомога, ветеринарний хаб, готелі, кімнати для адопції, карантин, операційна та корпус для інфікованих тварин. Будуть проходити освітні екскурсії про поведінку тварин та правила співіснування для дітей та дорослих, каністерапія, та багато іншого,
– каже Олександра Мезінова, засновниця притулку "Сіріус".

Олександра Мезінова / Фото Марини Бабій

21 жовтня 2021 року виповниться 21 рік притулку "Сіріус". Зараз там знаходяться понад 3 тисяч тварин, більшість – собаки, близько 300 котів.

Ми три рази переїздили з великими складнощами. Але у мене було велике бажання створити притулок та допомагати тваринам, тому ми рухалися далі. Зараз ми маємо власну територію та власні будівлі. Але раніше там було лише поле та дві зруйнованих будівлі. Ми зробили капітальний паркан, з руїн підняли ці два будинки, 
– говорить Мезінова.

Але тварини не можуть все життя проводити у притулку, деякі з них потрапляють у притулок дітьми та доживають там до старості. Тому дуже важливо знайти домівку та сім’ю для кожної тваринки. Головна мета притулку – це порятунок та адопція тварин. Важливо донести до людей просту істину про те, що вірного друга можна знайти просто на вулиці, або ж взяти у притулку. І тут немає нічого страшного, навпаки – це одне врятоване життя.

Книга коштує 250 гривень, придбати її можна за посиланням, а слідкувати за життям Гермеса можна у його Instagram.