Тим, хто зацікавився, скидають посилання на відео, музику, готелі чи ресторани, пропонують ставити вподобання, коментувати і надсилати скріншот-підтвердження. Таким чином лише за три виконані завдання можна отримати 100 гривень. Загалом пропонують заробіток від 800 до 3000 гривень у день, зазначає 24 Канал. Здавалося б, що це не робота, а мрія.
До теми Як донатити волонтерам, а не шахраям: NovaPay ділиться корисними порадами
Проте "працювати" прийдеться на шахраїв. Перші зароблені легкі гроші ви можете отримати на карту, але це лише приманка. Далі шахраї попросять вас перерахувати певну суму грошей їм. Згодом вони обіцяють повернути їх разом із "заробленими" вами коштами за виконані завдання.
Спочатку дійсно все так і відбувається. Далі схема повторюється, але ставки підвищуються й у вас просять вже більшу суму. Ви її надсилаєте та втрачаєте зв'язок із "роботодавцем".
Як вберегтися від подібної схеми шахрайства
- не реагуйте на пропозиції щодо подібної онлайн-роботи. Вони можуть надходити через різні месенджери із закордонних номерів, що починаються на +1, +8, +6 тощо;
- не надсилайте власні гроші за роботу в інтернеті. У більшості випадків – це пропозиції від шахраїв;
- будьте уважними до легких заробітків;
- не сплачуйте жодних послуг, щоб оформитися на роботу в ту чи іншу організацію.
Є й інший варіант легкого заробітку в інтернеті від шахраїв, де взагалі не потрібно нічого робити, достатньо надіслати суму коштів і чекати на її подвоєння.
Людина отримує пропозицію переказати певну суму грошей з можливістю отримати вдвічі більше. Наприклад, спочатку вас попросять надіслати 100 гривень, натомість шахраї вам перекажуть 200 гривень, однак наступна сума вашого внеску почне збільшуватися, водночас подвоєних грошей ви так і не отримаєте. Здається, це – проста схема, в яку майже ніхто не повірить, але, на жаль, є люди, які потрапляють до цієї пастки.
Шахрайство під час онлайн-покупок
Актуальною залишається ще одна схема шахрайства – продаж неіснуючих товарів в інтернеті. Шахраї можуть представлятися як покупцями, так і продавцями.
Шахраї під маскою покупців на онлайн-платформах
Приклад такої схеми: шахрай знаходить оголошення на онлайн-платформі OLX, пише продавцю в месенджер (вайбер, телеграм, WhatsApp). Далі аферист погоджується купити товар, повідомляє продавцю, що для отримання коштів йому потрібно перейти за індивідуальним посиланням і зазначити дані своєї карти. Продавець переходить за посиланням, вводить усі реквізити картки. Шахрай випитує у продавця залишок коштів на картці та смс-код від банку. Отримавши інформацію, привласнює кошти з рахунків.
Шахраї під маскою продавців на онлайн-платформах
Псевдопродавець замість того, щоб обговорювати деталі угоди в особистому кабінеті торговельного майданчика, несподівано пропонує покупцю перейти в месенджер та надсилає посилання для оплати, яке веде на фішинговий сайт. Покупець вводить дані своєї платіжної картки, які автоматично стають відомі шахраям.
Щоб уникнути подібного шахрайства, обговорюйте деталі угоди виключно в чаті торговельного майданчика або використовуючи його додаток!
Шахрайські інтернет-магазини
Шахраї створюють сайти-підробки та сторінки інтернет-магазинів у соцмережах, наприклад, в інстаграмі. Щоб отримати гроші від покупців, пропонують товар за низькими цінами, які потім не відправляють.
Пам’ятайте! Шахраї можуть створювати ілюзію роботи справжнього магазину:
- швидко відповідати на повідомлення;
- допомагати підібрати розмір;
- консультувати щодо характеристик товару;
- обіцяти швидку доставку.
Лайфхаки безпечних онлайн-покупок
- Користуйтеся віртуальною карткою для онлайн-покупок! Перераховуйте на неї тільки необхідну для покупки суму.
- Остерігайтеся онлайн-магазинів, які заманюють купити якісні речі за мінімальними цінами.
- Не вводьте реквізити платіжних карток на незнайомих та підозрілих вебсайтах.
- Перевірте безкоштовно сайт онлайн-магазину на шахрайство на сервісі CheckMyLink.
Тримайте в секреті:
- тризначний номер на звороті картки,
- коди банків та мобільних операторів,
- паролі до інтернет-банкінгу.
Якщо ви стали жертвою шахрайства, заповніть форму зворотного зв’язку на сайті Кіберполіції.
Більше інформації про правила платіжної безпеки – на сайті #ШахрайГудбай.
Цю публікацію підготував Національний банк України. Її розповсюдження здійснено за підтримки Проєкту USAID "Інвестиції для стійкості бізнесу" (раніше Проєкт USAID "Реформування фінансового сектору"). Погляди, представлені в цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID або Уряду США.