Кидати кулі і триматися за життя: як спорт допомагає в реабілітації військових

Реабілітаційні центри, де військові лікуються та відновлюються після фронтових травм і поранень, застосовують у своїх програмах різні види спорту. Військовим пропонують познайомитись зі стрільбою з лука, пограти в настільний теніс, навіть можна поганяти футбольний м’яч на милицях.

Цікаво Ти тут, а 30 тисяч львів'ян на передовій, – Садовий розповів про найбільшу втому від війни

Та є один вид спорту, що не потребує особливої адаптації чи складного обладнання для військових з травмами, а облаштування майданчика для цієї гри коштує заледве три тисячі гривень. Це – петанк, що виник понад сто років тому на півдні Франції і вже майже 20 років активно розвивається в Україні.

Президентка Федерації петанку України Лілією Литвин і розповідає, чому цей вид спорту є інклюзивним та як Федерація спільно з МОЗ і фаховими лікарями працює над програмою реабілітації через петанк.

Від спорту для пенсіонерів до спорту для всіх

Петанк виник у 1907 році на півдні Франції. Сьогодні в цій країні у нього грають мільйони людей. Зі сторони гра виглядає досить просто: люди кидають металеві кульки так, щоб вони впали якомога ближче до маленької дерев’яної кульки. При цьому потрібно стояти у визначеному місці, обведеному колом.

Через зовнішню простоту і популярність петанку серед літніх французів цю гру часто називають спортом для пенсіонерів. Та насправді петанк потребує сконцентрованості і допомагає розвинути точність та уважність, змушує пригадати шкільні уроки математики і фізики. Кидання металевих кульок задіює не лише м’язи кисті та рук загалом, а й ніг, стегон, спини тощо.

Окрім того, петанк – це товариська гра. У неї можна грати один на один, два на два чи командами по троє гравців. Щороку в Україні проходить низка чемпіонатів і турнірів з петанку, а члени української Федерації, до якої входять 18 клубів з різних областей, їздять на змагання в Європу, Канаду і навіть в Африку.

У 2023 році ФПУ підписала меморандум про співпрацю із Міністерством охорони здоров’я і почала розповідати про цей вид спорту військовим у реабілітаційних центрах на Київщині.

Раніше сміялись, що це спорт для пенсіонерів, а виявилося, що це інклюзивний спорт. Він підходить для людей на колісних кріслах, з різними травмами, підходить також для дітей. У петанк можна грати всією сім’єю,
– говорить Лілія Литвин.

Лілія Литвин / Фото Федерації пентаку України

Від знайомства до реабілітаційної програми

"В усіх реабілітаційних центрах, де ми презентували петанк, хлопцям неймовірно подобалось. Ми грали по 3-4 години. У першу годину вони вникали в суть, а далі включався азарт, вони входили в кураж, особливо гранатометники чи артилеристи", – розповідає президентка Федерації петанку України.

Під час таких презентацій петанкісти познайомились із Оксаною Юденко – кандидаткою педагогічних наук, доценткою Національного університету оборони України, яка 25 років працює фізичною терапевткою. Також Оксана Юденко має свою освітньо-оздоровчу студію, а з 2014 року займається реабілітацією військових і проводить дослідження для докторської дисертації, що пов'язана із фізкультурно-спортивною реабілітацією військових, членів їхніх родин та інших людей, які зазнали травматичного впливу подій війни.

Федерація петанку України та Оксана Юденко домовились про розробку програми реабілітації для військових через гру в петанк. Зараз терапевтка на основі правил гри та градації куль працює над програмою, і вже скоро її презентуватимуть в реабілітаційних центрах в різних областях України.

За словами Оксани Юденко, металеві кулі для петанку, що важать приблизно по 700 грамів, є заважкими для військових із травмами рук. Та для реабілітаційного процесу можна використовувати спеціальні гумові кулі.

Гумовими кулями можна грати на будь-якій поверхні – навіть в лікарняному коридорі. Також вони підходять для дітей, і згодом ми хочемо презентувати петанк у школах, адже не всі хочуть ходити на бокс чи грати у футбол,
– говорить Лілія Литвин.

Окрім того, Федерація хоче домовитись про виробництво гумових куль в Україні – зі заводом "Київгума", що має необхідні ліцензії та сертифіковану сировину, адже там випускають медичні і дитячі гумові вироби.

Що потрібно для гри в петанк?

"Майданчик для гри в петанк не є чимось нереальним – це просто шматок землі розміром 4 на 15 метрів, засипаний щебнем, без бордюрів, щоб людина на колісному кріслі могла заїхати. Щоб кулі не вилітали за межі, можна поставити бруси по периметру. Загалом, облаштування одного майданчика може коштувати щонайбільше 3 тисячі гривень", – говорить президентка Федерації петанку.

Взимку у петанк можна грати у приміщенні. У реабілітаційних центрах є спортзали або зали для фізичної реабілітації, де можна грати в петанк гумовими кулями або зробити спеціальне покриття.

Гра в петанк з дітьми в укритті під час повітряної тривоги / Фото ФПУ

Та все ж одна проблема є – вартість куль для петанку. Один набір сертифікованих куль коштує близько 100 євро, а на 100 людей потрібно від 15 до 30 наборів, аби вони могли грати і відпрацьовувати вправи, розробляти м’язи.

Ми шукаємо грантові можливості для закупівлі куль, але там надто малі суми. Будемо просити гроші в МОЗ, щоб влітку забезпечити хоча б ті чотири реабілітаційні центри, з якими ми вже почали роботу. Коли буде повністю прописана реабілітаційна програма на основі петанку, буде простіше пояснити, для чого нам потрібні гроші,
– каже Лілія Литвин.

У планах Федерації петанку, окрім впровадження реабілітаційної програми, – влаштовувати змагання з петанку для ветеранів війни, залучати до гри їхні сім’ї, родини вимушених переселенців, школярів – особливо підлітків, та загалом поширювати культуру петанку в Україні.

Знайомство школярів з петанком / Фото ФПУ

Чому військовим потрібен спорт?

Заняття будь-яким спортом, вправами позитивно впливає, у першу чергу, на психоемоційний стан хлопців. Також це допомагає укріплювати травмовані м’язи. Ще один аспект – робота в парі або в команді допомагає зблизитись один з одним, розслабитися. Наші хлопці говорять, що така взаємодія навіть покращує сон – можна заснути без пігулок,
– розповідає Роксоляна Шміло, фізична терапевтка реабілітаційного центру "Незламні" у Львові.

"Ми маємо багато прикладів того, як спорт допомагає військовим адаптуватись в соціумі, як заняття покращують їхній психічний та фізичний стан", – додає керівниця відділу спорту військових управління спорту ЛМР та засновниця клубу ProBig Орися Дем’янюк.

Відділ спорту військових з’явився у структурі міськради Львова зовсім недавно. Та вже починає працювати його перша програма – це компенсації військовим за абонементи в низці спортклубів та фітнес-центрів Львова. Вже є домовленості із мережею "Олімп", Bronx, меншими клубами в різних районах Львова, тривають переговори із клубом «Три стихії», де, окрім спортзалу, можна буде відвідувати басейн, і з мережею SportLife.

Подати документи для участі в програмі військові можуть через ЦНАП у своєму районі. Після опрацювання документів вони отримають перелік доступних клубів поблизу.

"У всіх клубах, що беруть участь в програмі, вартість абонементу становить тисячу гривень на місяць на людину. 500 грн відшкодовує управління спорту, решту – сам спортивний клуб. Тобто військовий на початку місяця оплачує 500 грн і з чеком в кінці місяця звітує нам, а ми повертаємо кошти на особистий рахунок, відкритий під програму",
– пояснює Орися Дем’янюк.

Також відділ спорту військових працює над комплексною програмою, що залучатиме тренерів з різних видів спорту, забезпечуватиме тренування для військових, їхні виїзди на змагання тощо. Зараз тут потребують різних фахівців – психологів, реабілітологів, тренерів, спортивних лікарів.