Ми, залишаючись країною, де існують суттєві виклики для роботи журналістів, таки зросли на 7 позицій, просунувшись у рейтингу з 62 на 55 місце з 180. Про це пише Ярослав Юрчишин.
Читайте також Не корупція: 5 ціннісних розломів, які можуть знищити Україну зсередини
Як змінилися показники України у рейтингу свободи слова?
Як зазначає регіональна менеджерка RSF Полін Мофре в коментарі ІМІ: "Потужне громадянське суспільство й динамічний медіаландшафт і надалі забезпечують підзвітність влади, а розслідувальна журналістика й відкриття парламентських комітетів призвели до зростання прозорості".
Тобто саме взаємодія між владою та громадськістю за посередництвом медіа є гарантією нашого успіху і надалі. Саме так будує роботу наш комітет, саме так був підготовлений проєкт про відкритість комітетів парламенту нашим МФО "Відкритий парламент України", який позитивно відзначений тепер і на міжнародному рівні.
А тепер розглянемо наші показники детальніше. З п'яти показників, які вимірюються в індексі, найбільш проблемним для України і надалі залишається безпековий. Тут у нас погіршився показник (з 126 падіння на 128 місце). Бо Росія почала ще системніше атакувати українських та міжнародних журналістів. І не лише на лінії розмежування. Згадати судові переслідування, кібератаки, переслідування та погрози в соціальних мережах.
Так, не все райдужно у відносинах нашої влади і преси. Та в порівнянні з злочинами Росії, зі своїми "папочками Міндіча" ми вміємо працювати.
Щодо решти показників, то ситуація наступна:
- вплив медіа в соціально-культурній сфері суттєво посилився (з 50 місця на 33). Це про здатність медіа покривати соціально значимі сфери, як то питання мобілізації чи корупції, та впливати на прийняття рішень. Тобто і тут наше громадянське суспільство та журналісти-розслідувачі зробили значну частину нашого результату;
- покращилися і політичні умови (з 37 на 31 місце). Не зважаючи на дискусійний, з погляду ефективності марафон "Єдині новини", у нас існує конкурентне медіа-середовище та ефективна, на думку зовнішніх гравців, система протидії дезінформації;
- без змін залишилися економічні (32) та правові (39) умови. Тут є велике поле для роботи.
Як ще більше підняти рівень свободи слова в Україні?
Ми можемо і маємо показувати висхідний тренд надалі. Далі розповім про кілька простих кроків, які здебільшого вже у роботі.
1. В парламенті створена і активно працює ТСК щодо розслідування злочинів Росії проти медіа. З погляду безпеки як медіа, так і всіх цивільним, нам треба добитися зміни міжнародного гуманітарного права з декларативних закликів захищати пресу, бо реальних механізмів гарантій безпеки. Щоб, ті хто вчинив злочин, були покарані.
Це і про вбивць Вікторії Рощиної, і про тих, хто катує в російських тюрмах 26 полонених журналістів та тисячі цивільних в'язнів. А почати варто з того, щоб визнати антидроновий захист саме захистом, а не "зброєю".
2. Слід прийняти розроблений робочою групою пакет законів щодо судових позовів проти громадської участі (анти-SLAPP). Зараз він на публічному обговоренні, в травні плануємо реєструвати в парламенті. Якщо приймемо, то до наступного індексу правовий показник зросте суттєво.
3. Щодо економічних показників, то від розмов про Фонд розвитку незалежної преси за зразком Українського культурного фонду, варто переходити до дій. Замість купляти прихильність комерційних каналів через єдиний марафон, краще створити незалежний механізм підтримки медіа на конкурентній основі.
Та найбільший внесок у свободу слова робите саме ви, читачі та почитувачі. Бо якщо ми навчимося платити за якісну інформацію, підтримувати медіа з білого списку, не вестися на хайпи анонімних чи не дуже каналів у соцмережах, наша свобода слова буде незламна. І ми далі дивуватимемо світ, покращуючи показники на 13 (!) рік війни.
Тож, все в наших руках.