Тоді почалася нова епоха: як українці згадують Революцію Гідності

21 листопада в Україні святкують День Гідності та Свободи. Про те, як українці згадують події на Майдані, пише 24 канал.

Читайте також Маємо засвоїти важливі уроки, – Зеленський привітав українців з Днем Гідності та Свободи

Революція почалася з поста у фейсбуці

Людей на Майдані Незалежності 7 років тому зібрав журналіст Мустафа Найєм. У відповідь на рішення уряду Азарова він написав пост у фейсбуці: "Зустрічаємось о 22:30 під монументом незалежності. Вдягайтесь тепло, беріть парасолі, чай, каву, хороший настрій та друзів". Незабаром на Майдані зібралося близько 1,5 тисячі людей.

Тепер журналіст каже, що навіть знаючи про всі втрати, все одно б написав такий пост.

Революції не починаються з одного поста у фейсбуці, за ним – нечутливий розпач мільйонів. Але кожного разу, коли питають, чи я б сьогодні написав той самий пост, відповідаю – так, я б написав,
– зізнався Найєм.

За його словами, якби українці не вийшли на протест у 2013 році, то зараз втрат було би більше: "Ми могли б втратити ще більше, ще одне покоління і надію на інше майбутнє".

Влада заборонила акції протесту

Тодішня влада моментально відреагувала на протест українців. Окружний адмінсуд Києва заборонив під час проведення мирних масових акцій встановлювати намети та кіоски в центрі міста з 22 листопада.

Вже наступного дня на мітингу в Києві зібралося близько 5 тисячі людей. Акції протесту спалахнули майже у всіх великих містах України.

Революція Гідності в Україні / Фото "РБК-Україна"

Колишній полонений український режисер Олег Сенцов на своїй сторінці у фейсбуці поділився власними спогадами про Революцію Гідності. Він зауважив, що саме 21 листопада 2013 року в Україні розпочалася нова епоха.

За 3 місяці ми думали, що перемогли, і кров’ю Небесної Сотні заплатили за свою свободу. Але потім був Крим, Донбас і ще тисячі загиблих. Через 7 років наш важкий рух до Європи сповільнився. Хтось втомився від боротьби, а хтось її й не починав,
– написав Сенцов.

Люди вимагали відставки Азарова і Януковича

24 листопада на Майдані вже зібралися до 150 тисяч людей. Вони вимагали від уряду підписати угоду з ЄС та відставити прем'єр-міністра Миколу Азарова і президента Януковича.

Водночас "Партія регіонів" зібрала інших так званих мітингувальників на Європейській площі, аби показати, що нібито є люди, які підтримують президента.

29 листопада українські студенти організували "живий євроланцюг" між Києвом та Перемишлем. Його протяжність становила 625 кілометрів.

Живий ланцюг в Україні 29 листопада / Фото Укрінформ

За словами телеведучої Тетяни Попової, геополітичний переворот в країні зробив саме експрезидент-втікач Віктор Янукович, а не протестувальники на Майдані.

Коли іноземці питають, що сталося 7 років тому, відповідаю, що в нас був президент, який пообіцяв Україні Євросоюз. Більшість населення підтримала цю ідею. Але в один день президент передумав. Розпочалися багатоденні протести,
– наголосила Попова.

"Беркут" жорстоко розігнав студентів

У ніч проти 30 листопада 2013 року на Майдан Незалежності вантажівки почали звозити елементи новорічної ялинки. Тоді ж спецпідрозділ "Беркут" оточив людей, які мирно протестували і співали пісні.

Міліція жорстоко била активістів кийками. Вона не зупинялися навіть тоді, коли люди падали на землю. Через це постраждали щонайменше 80 осіб.

"Беркут" жорстоко розганяє мирних людей на Майдані: дивіться відео

Побиття студентів на Майдані / Фото 24 каналу

У День Гідності і Свободи революцію згадав і лідер гурту "Океан Ельзи" Святослав Вакарчук.

Митрополит ПЦУ Епіфаній зауважив, що українці вільні творити власне майбутнє. Недарма саме під таким гаслом відзначають День Свободи і Гідності у нашій державі.

Сьогодні згадаймо про все, чого ми досягли і маємо. Не забудьмо подякувати нашим захисникам, які і в ці хвилини боронять нас від російського агресора, а також – нашим новітнім Героям,
– сказав Епіфаній.

Події на Банковій 1 грудня

1 грудня відбувся один з наймасштабніших мітингів у Києві. У ньому взяли участь близько півмільйона людей. Тоді у столицю приїхали іноземні журналісти та політики. У будівлі Київської адміністрації та Будинку профспілок мітингувальники облаштували Штаб національного опору.

Частина учасників акції почала штурм Адміністрації президента. Крім кулаків та палиць люди використовували бруківку і навіть трактор, яким намагались прорвати кордони силовиків.

Мітинг на Майдані Незалежності 1 грудня / Фото Shutterstock

Люди штурмували Адміністрацію президента: відео

Ігор Шолтис розповів, що на час Революції Гідності йому було 17 років. Тоді, аби приєднатися до протесту, він збрехав батькам, що поїхав з одногрупниками відпочивати у Карпати.

Мовознавиця Орися Демська зауважила, що життя без гідності і свободи – лише існування.

Хто має відвагу жити, той до останньої хвилини боронитиме Гідність і Свободу, бо це і є повітря вільної людини,
– підкреслила Демська.

Михайлівський собор безперервно бив у дзвони

У ніч проти 11 грудня "Беркут" намагався розігнати протестувальників на Майдані. Тоді Михайлівський Золотоверхий собор безперервно бив у дзвони, через це люди збігалися з усього Києва.

Місцем протистояння була барикада на вулиці Інститутській, а після її руйнування беркутівцями – Європейська площа. За якийсь час протестувальники відтіснили міліцію.

Дивіться відео штурму барикад на Майдані у Києві:

У новорічну ніч на Майдані тисячі людей опівночі заспівали Гімн України, тримаючи в руках ліхтарики та мобільні телефони.

Гімн України в новорічну ніч на Майдані: дивіться відео

Активіст Сергій Стерненко у день Гідності і Свободи на своїй сторінці у фейсбуці привітав усіх зі святом.

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова зауважила, що гідність і свобода – для українців не просто слова.

Чи можна уявити матір, яка мовчить, коли її дитину б’ють? Звісно, ні. Не змовчали і українці у 2004 році, коли відстоювали своє виборче право. Не змовчали вони і у листопаді 2013 року, коли стали на захист прав і свобод людини,
– сказала Денісова.

"Диктаторські" закони 16 січня

Верховна Рада ухвалила пакет законів, які згодом назвали "диктаторськими". Вони стосувалися обмеження свобод громадян. Через це протистояння на Майдані з мирного переросло у силове.

Сутички тривали усю ніч. Мітингувальники кидали у міліцію бруківку та "коктейлі Молотова". Натомість "беркутівці" використовували шумові гранати, гумові кулі та водомети.

Сутички на Майдані після підписання "диктаторських" законів / Фото "Вікіпедії"

За добу 19 – 20 січня на вулиці Грушевського близько 1 400 людей отримали різні травми.

Зверніть увагу! 22 січня на Майдані загинули перші активісти – вірменин Сергій Нігоян та білорус Михайло Жизневський. Крім того, важкі травми отримав Роман Сеник із Львівщини. Чоловік помер у лікарні 25 січня.

Азаров подав у відставку

28 січня прем'єр Азаров подав у відставку, а Рада анулювала 9 3 12 "диктаторських" законів.

18 лютого нардепи мали розглянути зміни до Конституції. Однак канцелярія парламенту відмовилася приймати проєкт – сутички на Майдані поновилися. Впродовж доби беркутівці з вогнепальної зброї вбили понад 20 людей. Снайпери відкрили прицільний вогонь по протестувальниках.

Події на Майдані 18 лютого / Фото Getty Images

Загалом впродовж 18 – 21 лютого на Майдані померло понад 100 людей, яких згодом назвали Небесною Сотнею.

21 лютого президент Янукович втік з України. Через 2 дні Рада ухвалили постанову "Про самоусунення Президента України від виконання конституційних повноважень та призначення позачергових виборів Президента України". Вибори призначили на 25 травня 2014 року.

З того часу минуло 7 років, але українці досі щороку збираються на Майдані, аби вшанувати пам'ять загиблих під час Революції Гідності.

Свою боротьбу українці не зупинили. Наші військові щодня в окопах на Донбасі боронять територію держави від країни-агресора Росії.