Як Сталін зробив із Леніна мумію

Бренд Леніна падає

Колись його іменем називали міста, заводи та новонароджених, проте сьогодні легенда стає нічим. Ім'я вождя світового пролетаріату та засновника СРСР Володимира Леніна дедалі рідше звучить у Росії.

Падіння популярності Леніна як бренду маркетологи пояснюють просто — зараз на перший план виходить Сталін. Джугашвілі, мовляв, більш кривавий і разом з тим, набагато колоритніший за Леніна.

На популярність грузина з люлькою грає і влада Росії — Путін хоча і відкрито не героїзує диктатора, проте активно просуває його образ в пресі, на телебаченні та в масовій культурі.

Нещодавно мумію вождя світового пролетаріату якраз повернули назад з так званого профілактичного обслуговування. Два місяці експерти-патологоанатоми чаклували над тим, щоб повернути Леніну пристойний вигляд.

Вартість реставраційних робіт та зміни костюма — понад сто тисяч доларів. Профілактику проводять раз на два роки. Як запевняють керівники Фонду збереження Мавзолею, мумія Леніна зараз перебуває в такому стані, що зможе пролежати ще як мінімум років сто.

Повний випуск програми "Вєсті Кремля" дивіться тут

Ленін був проти бальзамування

Хоча сам Ленін був категорично проти того, щоб стати "опудалом" на Красній площі. Перед смертю Ульянов просив соратників поховати його поряд зі своєю матір’ю. Та Сталін, який якраз тоді набирав силу, вирішив інакше. Адже більшовики шукали нову релігію для пролетаріату.

Тому Сталін вирішив призначити "богом" Леніна. Собі ж він відвів скромну роль його намісника на землі. Радикально проти ідеї бальзамування тіла вождя та перетворення його на мумію виступав Лев Троцький, за що потім і поплатився.

21 січня 1924 року Ленін помер. Спершу більшовики хотіли заморозити тіло — сподівалися, що колись наука зможе оживити вождя. Для цього замовили спеціальні морозильні установки в Німеччині. Та до похорону, який відбувся 27-го січня, тіло почало розкладатися. Прийняли рішення — негайно бальзамувати Леніна.

Сучасний мавзолей на Красній площі — третій за порядковістю. Перші два були тимчасовими і зробленими з дерева. Сучасний — із залізобетону, стіни його прикрашені українським гранітом із Житомира.

Після смерті Сталіна комуністи вирішили, що два вожді повинні бути разом. Тому і "підселили" до Ілліча тимчасового співмешканця. Та в 1961-му, на хвилі культу розвінчання особистості Сталіна з Мавзолею винесли та поховали біля Кремлівської стіни.