Чи загрожують українсько-російські кордони безвізовому режиму з ЄС?
Бажання українців безвізово їздити у Європу не слабшає. Оптимізму додає, що Верховна Рада приймає потрібні закони, і сам ЄС пильно стежить за процесом. Але як бути з нашими кордонами у стані війни, і чи вплине це на отримання такого жаданого "безвізу", — з'ясували журналісти сайту "24".
Оптимістичний міністр
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін переконаний, що відсутність контролю на ділянці російсько-ураїнського кордону з боку Києва не завадить впровадженню безвізового режиму з Євросоюзом. Він натякнув на існування країн, де схожі прецеденти вже існують.
Не люблю проводити паралелі, ... але досвід сусідніх держав (Молдови — "24"), де середня зарплата відповідно відома ... де є Придністров'я, і в якій прекрасно існує безвізовий режим",
— нагадав Клімкін.
Українські кордони зі знаком питання
Аналітик Українського незалежного центру політичних досліджень Віталій Мартинюк ставить під сумнів можливості швидкого здобуття Україною безвізового режиму. Аргументи "проти": невизначені кордони нашої країни.
Найсерйозніші питання викликають, звичайно, українсько-російські кордони, які фактично у стані війни (навіть під час умовного перемир'я). Звідти нам "прилітає" зброя, військова техніка та інші "принади". Але основна проблема для Європи тут в біженцях.
Крім того, маємо невизначеність придністровського сегменту кордону між Україною і Молдовою.
"Безкордонні" країни з безвізовим режимом
Втім, сам же Мартинюк відзначив, що свого часу загроза потоку шукачів притулку з країн Західних Балкан не стала перепоною для надання безвізового режиму з ЄС для Сербії, Македонії і Чорногорії з грудня 2009 року та Боснії і Герцеговина й Албанії з грудня 2010 року.
Більше того, у світовій історії вже є чимало прикладів зі спірними кордонами, котрі виступають за оптимістичний прогноз міністра, а не за обережність аналітика.
Зокрема, як натякав Клімкін, сама Молдова, яка так само невизначено почувається через Придністров'я і кордон із Україною, при цьому має безвізовий доступ у Європу.
Ще яскравіший приклад Ізраїлю. Ця держава упевнено тримає "першість" серед країн з невизначеним статусом кордонів. При цьому її громадяни безвізово їздять до Європи.
А ще є Кіпр і його невизнана частина, на яку претендує Туреччина. Однак "визнаний" Кіпр при цьому успішно їздить до Європи без віз і навіть є частиною ЄС.
Оптимістичні експерти
Дипломат і колишній міністр закордонних справ Володимир Огризко вважає, що для українців є шанс отримати безвізовий режим з ЄС у 2016 році. Адже прийняті ВР закони наближують і нас до стандартів і вимог Європи.
Якщо щось буде не відповідати директивам ЄС, доведеться так чи інакше додатково вносити зміни, що, очевидно зіграє не на нашу користь. Ці зміни внесуть, але на це знадобиться час і додаткові зусилля. Тому краще робити це все відразу і в повній відповідності до стандартів і регламенту ЄС,
— наголосив Огризко.
Трохи менш оптимістичні прогнози дав директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник. За його словами перед Україною стоїть 56 завдань для досягнення безвізового режиму. З тими рішеннями, що були прийняті у парламенті вчора, ми виконаємо 17 з них.
На Раді Європи, можливо, ми почуємо якийсь строк, який буде навряд, чи раніше 2018 року. Реальнішим питанням є безвізовий режим для певних категорій населення – журналістам, державним службовцям, громадським діячам, спортсменам, діячам культури. Тобто людям, які несуть менший міграційний потенціал,
— підсумував він.
До слова, вже сьогодні громадяни України можуть відвідувати без візи 96 країн світу. За цим показником Україна зайняла 37-е місце з 80-ти країн у рейтингу найвпливовіших паспортів світу.
Читайте також: Більше ніж візи: які закони намагається затвердити Рада