Як українці стають енергонезалежними
Волиняни навчились жити без блакитного палива та електрики, значно заощаджуючи на комунальних послугах.
Тирса і обрізки з дощок — у лісівників це не відходи, а товар. Щороку Волинський лісгосп продає близько 3 тисяч кубометрів деревини. Для обігріву залишки – дешеве паливо. Закуповують його як населення, так і державні установи.
Однією з перших перевели на тверде паливо котельню у Володимир-Волинській школі-садку. Реконструкція обійшлася у 700 тисяч гривень, а економія більш, ніж відчутна. Щодня школа спалює 1,5 тонни палетів на 3 тисячі гривень. А це втричі дешевше газу. У шкільному котлі – дві камери. Улітку працює лише одна – для підігріву води. Другу запускають із настанням холодів, і обігріває вона школу цілодобово.
А от пан Ростислав упродовж року воду гріє сонцем. Колектори на даху акумулюють сонячну енергію й перетворюють у теплову. Вона нагріває воду в 300-літровому бойлері. Влітку температура може перевищувати 70°С за Цельсієм.
Читайте також: Житло в Україні продовжує дешевшати
Цей будинок – серед новобудов. Навколо жодної електроопори. Провести світло виявилося надто дорого. Тож власник будівлі на даху встановив модулі, які сонячну енергію перетворюють в електричну. Сонячна енергетика дає 100%-ву економію влітку, у період міжсезоння — 60% економії на гарячій воді, на опаленні та електроенергії.
Журналісти сайту "24" підготували матеріал, як за мінімальні витрати збудувати енергоефективне житло.
Щоб збільшити зображення — клікніть на інфографіку:
