Як звичайні європейці протягнули руку допомоги біженцям
Чиновникам у Євросоюзі очевидно бракує сил, щоб дати раду тисячам нелегальних мігрантів. Руку допомоги простягають прості люди.
Скільки біженців прийняв залізничний вокзал у німецькому місті Фленсбург на кордоні із Данією, рахувати не береться ніхто. Останні півтора місяця потяги регулярно привозять сюди сотні мігрантів. Потоки нелегалів, схоже, зменшуватися не будуть.
Бувають дні, коли людей надзвичайно багато. Бувають і спокійніші. Одного разу у нас ночували 250 біженців, це величезна кількість, як для такого маленького вокзалу,
— розповіла волонтер Даніела Вайкерт-Тюммель.
Більшість мігрантів — із Сирії, Іраку та Еритреї, майже ніхто не затримується надовго. Тут вони транзитом, бо сподіваються на притулок у Скандинавії. А надто — у Швеції, що здобула репутацію дружньої до утікачів країни. Із того часу, як Німеччину спіткала нестримна хвиля біженців, саме вокзал став місцем зустрічі сотень звичайних мандрівників, мігрантів і волонтерів.
Раніше тут не було зовсім нічого, люди спали просто на підлозі, щогодини потяги привозили із Гамбурга по сотні біженців, які не знали, як бути далі. Данія на той момент закрила кордони,
— пояснив волонтер Ніколас Єрінг.
За лічені дні небайдужі містяни перетворили звичайний вокзал на добре організований центр гуманітарної допомоги. Заснували волонтерський рух і тепер регулярно несуть варту.
Усе працює, як злагоджений механізм. Щойно бракує їжі, одягу чи помічників — дають клич у соцмережах. Необхідні речі з'являються за лічені години.
Вокзал став схожим на підприємство, на якому кожен знає свої функції і ретельно виконує відведену частинку роботи. Тут діють інформаційний центр і кухня, працюють добровольці-перекладачі. Ліве крило перетворили на гігантську гардеробну, яку наповнюють співчутливі містяни із власних шаф.
Більшість втікачів вирушають у дорогу із мінімумом речей. Найбільш ходове вбрання — тепле, адже Скандинавія зустрічає біженців холодом.
Поки у цій імпровізованій гардеробній відносний спокій. Метушня спалахує, щойно прибуває новий потяг. Тоді кожен, хто потребує чогось, знаходить тут щось для себе — і вирушає далі, до омріяного нового життя.
Автор — Христина Бондарєва.
Читайте також: Як в Україні готуються до прибуття біженців із Сирії