Якби Булгаков жив у 2022-му, то писав би про "кровожерливих нацистів"

Чорна мітка

Пушкін, Достоєвський, Толстой, Лєрмонтов, підставте прізвище в Україні – це не спадок світової культури, а чорна мітка від Росії.

Читайте також Це місто виживе, щоб плюнути на могили росіян

Ставлячи пушкіних у кожному місті, імперія писала на наших територіях "здєсь била (єсть) Рашка". Він ніколи не був у 90% міст, де сьогодні відлитий у граніті. Так Росія позначала свій культурний і мовний простір.

Якщо в вашому місті стоїть Пушкін, то це не пам'ятник великому поету і культурному діячу. Це – мітка "рускова міра".

Він стоїть у кожному російському місті, писав російською і для росіян, є російським письменником, тож яка для російського солдата різниця між москвою і Києвом?

У цьому сенсі контекст зведення пам‘ятників Пушкіну і Ватутіну, Леніну, Щорсу тощо – однаковий. Це штамп метрополії над колонією. А наша задача – назавжди від цієї метрополії відірватись.

І це я мовчу про його "Наш Киев, дряхлий, златоглавий. Сей пращур русских городов". Наш Кієв. Наш. Вам нічого не муляє?

Плювати, яким він був опозиціонером до імперського режиму. Можете порівнювати його з Дудьом, але ж ми з вами давно розібрались, куди має йти Дудь?

Що не так з Булгаковим

Булгаков – туди ж. Так, він киянин. Жив тут і творив. Але що творив і для кого? Можете як завгодно ставитись до його літератури, читати і тримати вдома бібліотеку, але не забувайте, що це твори українофоба і русофіла. Бузіна і Медведчук – теж українці, але ж пам'ятники їм ніхто не збирається ставити.

Ось вам парочка цитат видатного киянина і українофоба:

Я позавчера спрашиваю этого каналью, доктора Курицького, он, извольте ли видеть, разучился говорить по-русски с ноября прошлого года. Был Курицкий, а стал Курицький… Так вот спрашиваю: как по-украински "кот"? Он отвечает "кіт". Спрашиваю: "А как кіт?" А он остановился, вытаращил глаза и молчит. И теперь не кланяется.

Усім шанувальникам раджу перечитати "Білу гвардію" і подумати, щоб із таким автором зробили сьогодні. Києву не потрібні пам'ятники людям, які заперечували нашу Незалежність і висміювали мову. Якби Булгаков жив у 2022, то сьогодні писав би про кровожерливих нацистів.

Це лише два яскраві приклади, але все написане застосовне до будь-якого російського митця.