Тож навіть коли органи слідства зробили свою роботу на відмінно, чиновникам уникнути відповідальності допомагає зволікання у розгляді справ суддями.

Читайте також: Як суддя попри відсутність доказів смерті людини визнала її мертвою

Нещодавно Національне антикорупційне бюро опублікувало антирейтинг справ у судах. В ньому якраз йдеться про ті кейси НАБУ, які аномально довго не розглядаються в судах.

Третє місце в антирейтингу посіла справа щодо розкрадання держпідприємства "Запоріжцивільпроект" його працівниками. За даними Бюро, засідання по суті не можуть провести майже 20-ть місяців. На дату чергового засідання магічним чином виявляється, що судді Печерського райсуду Києва Світлани Смик немає на своєму робочому місці. То сама суддя на лікарняному, то інші судді з колегії, а часом причини відсутності судді Смик взагалі нікому не відомі.

В іншій справі, де головуючою є суддя Смик, за 17 місяців не провели жодного судового засідання. За матеріалами слідства, у 2016-му році прокуратура арештувала корабель, на якому було 3 тисячі тон соди з Кримського содового заводу олігарха Дмитра Фірташа. Судно везло товар із окупованого Криму до Молдови з порушеннями правил в’їзду і митного контролю.

Власник компанії, якій належала партія соди, Сергій Нерух, начебто запропонував військовому прокурору Сергію Яровому 75 тисяч доларів за зняття арешту. Прокурор написав рапорт і через три дні чоловіка затримали.

Попри те, що обвинувальний акт склали ще влітку минулого року, у справі досі не провели жодного засідання. Прокурор пояснив, вкладення жодним чином не залежали від сторін захисту чи обвинувачення. В більшості випадків для розгляду не вдавалося зібрати склад суду, судді були на лікарняному, у відпустках, тощо.

Через те що справа взагалі ніяк не рухається в суді, прокурори попросили змінити її підсудність, аби кейс міг взяти будь-який інший суд. Але Апеляційний суд у задоволенні клопотання відмовив, тож скільки ще справа буде лежати без діла у Печерському суді, залежить від судді Світлани Смик.

Служителька Феміди спричиняла затягування й у інших резонансних справах: вона головувала у процесі про викрадення майданівців Ігоря Луценка та Юрія Вербицького. Слідство вийшло на підозрюваного у виконанні злочину – Олександра Медведя. І після трьох років розгляду справи у Печерському суді Світлана Смик взяла самовідвід. А це означає, що процес почне розглядати нова суддя з самого початку. Якщо в судді дійсно були причини для самовідводу, то чому ж вона чекала 3 роки?

Премію "НЕчесть тижня" за постійне затягування розгляду суспільно важливих справ отримує суддя Печерського райсуду Києва Світлана Смик.


"Не.Честь тижня" – суддя Світлана Смик

Затягувати справу суддя може як із суб’єктивних, так і об’єктивних причин. Лауреат нашої премії, на відміну від судді Смик, описав проблему затягування, яка від нього самого не залежить. Це Сергій Гирич – суддя Личаківського райсуду Львова.

На своїй сторінці у Фейсбук суддя опублікував відео, де розказав, що розглядає справу, в якій є близько 60-ти потерпілих. Служитель Феміди продемонстрував стос конвертів, заявивши, що це – повідомлення про виклик сторін до суду, які відправили на адреси людей та вони повернулись до суду.

Через те що працівники пошти не уповноважені вручати повістки до суду, люди їх ігнорують та не з’являються, в результаті чого судові справи сильно затягуються, а винним у цьому роблять суддю. Адже з 15-ти чоловік 12 конвертів "Укрпошта" повернула.

На відео Сергій Гирич попросив голову Державної судової адміністрації Зеновія Холоднюка найближчим часом вирішити це питання. Визначити відповідальних за вручення повісток до суду, аби цей обов’язок виконувався сумлінно і люди приходили до суду тоді, коли це потрібно.


"Честь тижня" – суддя Сергій Гирич

Премію "Честь тижня" за об’єктивне висвітлення проблеми затягування справ отримує суддя Личаківського райсуду Львова Сергій Гирич.

Лауреатів премії та антипремії визначає громадська організація "Фундація DEJURE", яка моніторить перебіг судової реформи і добивається очищення суддівських лав.

Повний випуск програми "Честь і НеЧесть" дивіться тут.