Які важливі рішення має прийняти новий парламент
З початку президентської, а потім парламентської передвиборчих кампаній суспільство дуже чітко сформулювало запит на встановлення справедливості. При чому не абстрактно, а у вигляді дуже конкретних рішень. Змусило політиків публічно пообіцяти їх виконати і включити в свої програми. А також забезпечило присутність своїх представників в списках проукраїнських партій.
Одним словом — було зроблено все можливе, щоби збільшити шанси на прийняття цих рішень. І по тому, які з них будуть ухвалені протягом перших двох-трьох місяців роботи нової Верховної Ради, ми одразу зрозуміємо: нову чи знову перефарбовану Верховну Раду ми отримали. Здатна вона буде приймати рішення в інтересах українських громадян чи знову прийматиме в інтересах українських олігархів.
Читайте також: Парламентські вибори: що необхідно зробити виборцю перед голосуванням
Критично важливим є невідворотність покарання. Кожен, хто порушує закон, має бути покараний. Можна приймати безліч прекрасних законів, але якщо не буде відповідальності за їх порушення, вони ніколи не запрацюють.
Тому найперше треба забезпечити незалежність, політичну незаангажованість і ефективність правоохоронної системи і судів. Оцінювати новий парламент ми будемо по таких дуже конкретних рішеннях.
Перше рішення
Реальна судова реформа. Зволікати не можна — ми і так втратили п’ять років, поки Порошенко під гаслами реформи вибудовував лояльну до себе судову систему.
Петро Порошенко
Очевидно, що ключовим завданням є забезпечити доброчесність суддів, які не будуть замішані в корупції, сумнівних рішеннях чи зв’язках з державою-агресором.
Забезпечити це повинні два суддівських органи, від яких залежить призначення і звільнення кожного судді в Україні: Вища кваліфкомісія суддів і Вища рада правосуддя. Щоб вони були здатні це зробити, до їх складу треба включити представників громадського і експертного середовища і забезпечити участь міжнародних експертів у доборі їх членів.
Аналогічну конкурсну процедуру треба забезпечити і для Конституційного суду, який став інструментом захисту політичних інтересів. Судді Конституційного суду мають обиратись шляхом відкритого і прозорого конкурсу.
Друге рішення
Реформа правоохоронних органів: прокуратури, Служби безпеки, Міністерства внутрішніх справ і Нацполіції. Тут, як і з судами, ключове — забезпечити незалежність і кваліфікованість.
До законодавства треба повернути вимогу про юридичну освіту для Генпрокурора і передбачити обрання його на відкритому конкурсі. Перезапустити кваліфкомісію прокурорів, від якої залежить якість прокурорського корпусу, кількість прокурорів зменшити і унеможливити тиск на них керівництва.
Службу безпеки позбавити функцій із розслідування економічних і корупційних злочинів, яке перетворилось на джерело корупції, і оптимізувати її чисельність відповідно до функціональних потреб. Змінити керівництво Міністерства внутрішніх справ і переатестувати поліцейських, щоб очистити лави МВС від перевертнів в погонах.
Третє рішення
Затвердження антикорупційної стратегії, перезапуск і посилення антикорупційних органів. Ухвалити, нарешті, антикорупційну стратегію, яка б визначала, хто, в які терміни, як і з яким результатом має долати корупцію. Щоб ми могли реально оцінювати результат, а не слухати безкінечні обіцянки і маніпуляції.
Перезапустити Антикорупційне агентство, яке саботувало кілька років роботу, в тому числі з перевірки е-декларацій, забезпечити одноособове керівництво, аудит діяльності за попередні роки і ефективний контроль.
Антикорупційне агентство
Обрати на прозорому конкурсі нове керівництво Антикорупційної прокуратури і зробити її незалежною від Генпрокуратури.
Внести зміни до законодавства, яке обмежує ефективні розслідування Антикорупційного бюро. Нарешті, забезпечити невтручання в роботу всієї антикорупційної інфраструктури, включно з Антикорупційним судом, який запускається у вересні, їм треба дати можливість працювати.
Четверте рішенння
Відновлення відповідальності за незаконне збагачення. Скасування цієї статті Конституційним судом вже врятувало від відповідальності багатьох високопосадових чиновників. А могли би вже бути вироки.
Тому статтю треба повернути, а також зняти недоторканність з народних депутатів і суддів, щоби їх можна було за цією та іншими статтями притягати до відповідальності.
Усі ці рішення потребують законів. І більшість, якщо не всі, або збирають пил десь на полицях у Верховній Раді, або давно напрацьовані громадянським суспільством і чекають лише притомної Верховної Ради. А значить, ухвалити їх можна швидко — протягом двох-трьох перших місяців. Тобто вже до Нового року усе це може стати законами.
І від того, як вони будуть проголосовані, вкупі із державним бюджетом, який теж парламенту треба буде приймати одним із перших рішень, ми і зрозуміємо — з’явився в нас нарешті новий парламент на який сподівалися громадяни чи ні.
Читайте також: Люстрація – єдине, що заважає повернутися "руському міру" в Україну
І чи побачимо ми нарешті рух до справедливої та правової держави, де конкретні дії нарешті замінять слова та популістичні гасла. Кінець кінцем, все буде добре, і якщо зараз не добре, значить це ще не кінець.