Новий закон, виїзд студентів і жодних "обмежено придатних": якою буде мобілізація у квітні

2 квітня 2024 року Президент України Володимир Зеленський нарешті підписав закони, які передбачають довгоочікувані зміни в процесі мобілізації. Але на цьому новації не завершуються – країна чекає, коли народні депутати проголосують за новий закон про мобілізацію.

Якою буде мобілізація в Україні у квітні 2024 року, чи зазнає цей процес серйозних змін, а також чи встигнуть народні депутати ухвалити новий закон про мобілізацію – читайте в матеріалі 24 Каналу.

Читайте також  Мобілізація з 25 років: юрист у питаннях армії сказав, що це змінить

Які закони щодо мобілізації підписав Зеленський

• Мобілізація з 25 років

2 квітня на сайті Верховної Ради з'явилося оновлення про те, що закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" нарешті повернено за підписом президента. 3 квітня 2024 року закон має набути сили.

Це означає, що тепер під мобілізацію в Україні підпадають чоловіки у віці від 25 років і 26 років, а не від 27, як було раніше.

• Більше ніяких "обмежено придатних"

Цього ж дня Президент повернув із підписом "Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист".

Закон скасовує статус "обмежено придатний", таким чином нині залишились лише два висновки ВЛК – "придатний" і "непридатний" до військової служби.

Що чекає на військових та військовозобов'язаних, які мають статус "обмежено придатний" / інфографіка-роз'яснення від Міноборони

Чоловіки, які раніше були визнані обмежено придатними до військової служби, повинні впродовж 9 місяців пройти повторний медичний огляд, де буде визначено їх "придатність" або "непридатність".

Відповідно до закону, військовослужбовці можуть перебувати на лікуванні до 12 місяців, зокрема за кордоном, без необхідності через 4 місяці особисто проходити ВЛК.

Крім цього, визначено, що у випадку загибелі захисника його родині виплачують 15 мільйонів гривень.

• Е-кабінети військовозобов'язаних

Президент Зеленський також підписав закон про електронний кабінет військовозобов'язаного. 

Електронний кабінет переведе послуги та процеси для військовослужбовців у зручний цифровий формат. Це має допомогти скоротити кількість візитів громадян до територіальних центрів комплектації (ТЦК).

• В електронному кабінеті військовозобов'язаного з'явиться можливість надання статусу УБД онлайн, офлайн та автоматично за наявності потрібних даних у системі.
• Закон також запроваджує можливість створення і використання цифрового військового-облікового документа (сертифіката).

• Виїзд студентів за кордон

Крім Президента до змін долучився й Кабмін. Уряд підписав указ, який дозволить студентам-чоловікам  виїжджати за кордон. Документ передбачає, що студенти-чоловіки зможуть перетинати кордон під час воєнного стану за умов, якщо вони:

• віком від 18 до 22 років, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації;
• навчаються на денній формі у вишах України державної або комунальної форм власності й здобувають ступінь вищої освіти бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування);
• учасниками освітньої академічної мобільності;
• їдуть на навчання в іноземні заклади освіти строком на 1 семестр.

Для перетину кордону з метою навчання на програмах академічної мобільності студентам треба мати:

• довідку від закладу вищої освіти України щодо направлення учасника програми академічної мобільності для навчання в іноземному закладі освіти із зазначенням:
• підстави співробітництва; строку навчального семестру за кордоном;
• відсутність за результатами двох останніх семестрів негативних оцінок і фактів перескладання заліків і екзаменів;
• підтвердження рівня знання мови викладання в іноземному закладі освіти;
• копію договору академічної мобільності, засвідчену закладом освіти України;
• е-квиток студента, перевіреного засобами порталу "Дія";
• військово-облікові документи з відповідними позначками районного, міського ТЦК та соціальної підтримки.

Новий законопроєкт про мобілізацію: спірні моменти та коли ухвалять

Верховна Рада зробила все можливе, щоб загальмувати процес ухвалення нового закону про мобілізацію. Урядовий законопроєкт, нагадаємо, відкликали, нині депутати працюють з іншим (законопроєкт № 10449).

Парламентарі змушені дотримуватись бюрократичних процедур та розглядати тисячі правок, запропонованих їхніми колегами. У профільному комітеті йдуть справжні "бої" за спірні моменти, а в кулуарах – "торги" за голоси (так, попри війну підкилимна політична боротьба триває).

• Бронювання з прив'язкою до розміру зарплати (ця пропозиція дуже розлютила військових, зокрема її жорстко розкритикував офіцер Третьої штурмової Максим Жорін, наразі поправку скасували на комітеті, але обговорення триває);
• надання відстрочки від мобілізації, зокрема, аспірантам як бюджетної, так і контрактної форми навчання;
• Обмеження для ухилянтів, тобто заборона виїзду за кордон, водіння автомобілем, блокування рахунків, консульські обмеження тощо (парламентський комітет вирішив їх скасувати);
• мобілізація людей з інвалідністю.

Засідання Ради – не часта історія (колеги вже навіть пишуть про втому деяких депутатів, так, без жодної іронії). Куди частіше лунають провокативні заяви від народних обранців, як, наприклад, скандальні слова колишнього спікера Верховної Ради Дмитра Разумкова про мобілізацію 18-річних.

• У такій ситуації, за оптимістичними оцінками, друге читання (перше вже проголосували) в парламенті можливе вже за тиждень (на початку квітня, коли почнеться нова сесія).
• Далі будуть нові "торги" та пошуки голосів вже за ухвалення закону в цілому. До того часу профільний комітет має завершити розгляд всіх правок і винести його на розгляд сесійної зали.

У цей час, коли депутати бігають по колу, на фронті українські військові роблять надможливе, щоб зупинити постійні російські атаки, та сподіваються, що Закон все ж буде ухвалено й він усуне проблеми, через які мобілізація забуксувала. 

Тим часом в Івано-Франківській області за неявку до ТЦК розшукують майже 40 тисяч військовозобов'язаних. А в Полтавській – близько 30 тисяч.

Які головні зміни у новому законопроєкті про мобілізацію?

• З 2025 року у вищих навчальних закладах запроваджується базова військова підготовка, вона стане обов'язковою, проте буде затверджено перелік категорій громадян, що звільняються від такого обов’язку.
• Строкова служба скасовується, замість неї буде запроваджено базову військову службу на термін 5 місяців у мирний час, у воєнний – на 3 місяці.
• Громадяни 18 – 24 років можуть обрати час проходження базової військової служби.
• Громадяни з 18 років, незалежно від проходження базової військової підготовки чи служби, отримають відстрочку до досягнення мобілізаційного віку, тобто 25 років (привіт, Разумков).

Роз'яснення Міноборони щодо нового законопроєкту про мобілізацію

Якою буде мобілізація у квітні 2024?

Допоки новий закон не ухвалять і він не набере чинності – діють усі старі та давно відомі правила мобілізації, відповідно до законів і норм воєнного стану. Його наразі продовжено до 13 травня 2024 року. І буде продовжено знову на 90 днів. При цьому вже у найближчий час мають запрацювати зміни, передбачені законами, щ їх підписав Президент України 2 квітня.

Хто підлягає загальній мобілізації у квітні 2024 року в обов'язковому порядку:

• чоловіки у віці від 18 до 60 років, які придатні за станом здоров'я, якщо вони мають військовий досвід;
• чоловіки у віці 25 – 60 років, які придатні за станом здоров'я, якщо вони не мають досвіду військової служби;
• чоловіки у віці від 18 до 60 років, які зняті та виключені з військового обліку, однак визнані придатними на підставі рішень ВЛК.

Хто може бути добровільно мобілізований у квітні 2024 року:

• призовники віком 18 – 25 років, які раніше не брали участь у виконанні строкової служби – на службу за контрактом;
• люди з інвалідністю, а також ті, хто отримав право на відтермінування від мобілізації через сімейні обставини, будуть служити за місцем проживання.
• жінки віком до 60 років, які придатні за станом здоров'я.

Важливо! Не підлягають мобілізації вагітні жінки, навіть якщо вони мають військову чи медичну спеціальність, перебувають в запасі або прийшли добровільно.

Хто отримуватиме повістки у квітні 2024? 

Підставою для мобілізації у квітні 2024 року залишається повістка. Після вручення повістки необхідно обов'язково прибути у ТЦК і СП.

Повістка вручається особисто військовозобов'язаному, а той повинен поставити підпис про її отримання. У разі відмови складається акт про відмову від отримання повістки.

Види повісток:

• для уточнення даних;
• на проходження ВЛК;
• мобілізаційне розпорядження (видається, якщо медкомісія визнала придатним для військової служби);
• для призову на строкову військову службу (в умовах воєнного стану не вручається, а в разі ухвалення нового Закону, строкову службу скасують).

Хто має право вручати повістку:

• представники органів місцевого самоврядування;
• керівники підприємств, установ, організації, де працює військовозобов’язаний незалежно від форми власності та підпорядкування;
• керівники закладів освіти;
• управителі багатоквартирних будинків (ЖЕК і ОСББ);
• посадові особи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (необов'язково керівники).

Хто не має права вручати повістку:

• поліцейські;
• військовослужбовці (в тому числі представники ТрО);
• посадові особи Державної прикордонної служби України.

Хто має право на відстрочку від мобілізації?

Чоловіки віком 18 – 60 років не можуть бути призвані до війська, якщо отримали відстрочку від мобілізації.

Відстрочку за станом здоров'я необхідно підтвердити в ТЦК і СП. Право на візит до установи дає вже згадана вище повістка. Також за повісткою від ТЦК і СП військовозобов'язані проходять військово-лікарську комісію (ВЛК), що встановлює, чи є особа придатною до військової служби за станом здоров'я та чи може бути мобілізована.

Медичні підстави для відстрочки

• тяжкі деформації опорно-рухового апарату;
• інфекційні захворювання (гепатит, ВІЛ тощо);
• гострі психічні розлади, синдром Дауна, шизофренія;
• відновлення після операції, протезування, зокрема встановлені ендопротези.

Також підставою для відстрочки є навчання або наукова діяльність.

Хто може претендувати на "освітньо-наукову" відстрочку

• здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;
• наукові та науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови, що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.

Важливо! Відстрочка та бронювання не означають зняття з військового обліку. Документ, що підтверджує бронь, видається профільним міністерством. Його також отримують і в ТЦК за місцем обліку відповідно до закону.

Хто не підлягає мобілізації у квітні?

За станом здоров’я

• визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
• вагітні військовозобов'язані жінки.

За сімейними обставинами

• жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
• жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
• жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
• жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі хвороби, повний перелік яких є в законі;
• жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
• усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;
• зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
• які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного зі своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати;
• опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною, особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи, особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
• жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу;
• жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі й стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;
• жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції (АТО, ООС).

За фахом

• народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

• працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, СБУ, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, Бюро економічної безпеки України, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України;

• інші військовозобов'язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.