Австрійський шахрай на службі російської воєнної розвідки: хто такий Ян Марсалек

Колишній топменеджер німецької компанії Wirecard Ян Марсалек – один із найрозшукуваніших шахраїв світу, який роками переховується в Росії та співпрацює з її спецслужбами, міг бути причетним до повалення уряду цілої європейської держави.

Як повідомляє The Telegraph, Ян Марсалек у листуванні стверджував, що допоміг організувати відставку канцлера Австрії Себастьяна Курца у 2021-му році.

Проте навіть без цієї історії біографія австрійця більше нагадує сценарій шпигунського трилера. На його рахунку один із найбільших фінансових скандалів в історії Німеччини, втеча з майже двомільярдною дірою в бухгалтерії Wirecard, зв'язки з російською розвідкою та організація шпигунських операцій у Європі.

24 Канал розповідає, хто такий Ян Марсалек, як він перетворився з успішного бізнесмена на агента Кремля та який стосунок його діяльність має до війни проти України.

Від успішного бізнесмена до шахрая: у чому звинувачують Яна Марсалека

Ще якихось десять років тому ім'я Яна Марсалека навряд чи було відоме широкій публіці. Людина без закінченої вищої освіти робить стрімку кар'єру в німецькому фінансовому секторі – здавалося б, історія успіху, що могла стати прикладом для багатьох. Однак згодом виявиться, що за блискучою кар'єрою молодого бізнесмена приховувалися мільярдні махінації, сумнівні знайомства та зв'язки з російськими спецслужбами.

Ян Марсалек під час ділової зустрічі в ОАЕ / Фото – Privéfoto

У 2000-му році, коли Марсалеку було лише 20 років, він влаштувався до невеликої платіжної компанії Wirecard, а вже через десять років "прийшов разом з нею до успіху. Марсаленк увійшов до правління компанії, ставши одним із наймолодших топменеджерів у великому німецькому бізнесі. При цьому сама Wirecard поступово перетворювалася на справжнього технологічного гіганта.

Компанія Wirecard опікувалася обробкою електронних платежів, співпрацювала з міжнародними банками та обслуговувала мільйони транзакцій. На піку успіху капіталізація компанії сягала приблизно 28 мільярдів євро, а сама Wirecard вважалася одним із символів економічного майбутнього Німеччини.

І в самому центрі цієї фінансової імперії перебував Марсалек. Як операційний директор він відповідав за міжнародний бізнес компанії, зокрема за її діяльність в Азії. Саме там, як згодом з'ясувалося, і приховувалася одна з найбільших фінансових афер у сучасній історії Німеччини.

У червні 2020-го року аудитори повідомили, що 1,9 мільярда євро, які Wirecard нібито зберігала на рахунках банків на Філіппінах, схоже, взагалі ніколи не існували. Виявилося, що компанія роками могла завищувати власні доходи та приховувати фінансові проблеми за допомогою фейкових операцій.

За лічені дні колишній улюбленець великих інвесторів стрімко збанкрутував, генерального директора Маркуса Брауна заарештували, а його права рука – Ян Марсалек – несподівано зник.

Причому його втеча виявилася не менш примітною за сам фінансовий скандал. Спочатку Марсалек переконував колег, що вирушив на Філіппіни шукати зниклі мільярди. Однак згодом слідчі встановили, що відомості про цю поїздку були також сфальсифіковані, як і самі гроші. Насправді ж 19 червня 2020-го року бізнесмен вилетів приватним літаком з Австрії до Мінська, після чого його слід загубився. Німецькі правоохоронці оголосили його в міжнародний розшук за підозрою в масштабному шахрайстві та розтраті коштів.

Однак звичайне викрадення грошей, навіть у таких масштабах, навряд чи когось сильно зацікавило б, якби не деякі пікантні деталі цієї історії. Ян Марсалек не просто втік до Мінська – далі він опинився в Росії, де й продовжив переховуватися від слідчих.

Причому пункт призначення шахрай обрав не просто так – як з'ясували журналісти-розслідувачі, Ян Марсалек активно співпрацював із російськими спецслужбами ще задовго до банкрутства Wirecard. Тож можна припустити, що успішний німецький фінтех роками був далеко не єдиним місцем його роботи. Або взагалі лише прикриття для насправдні основного фаху.

Шахрай на службі в Кремля: як працювала агентурна мережа Марсалека

Виходить так, що Ян Марсалек роками вів подвійне життя, причому його діяльність далеко не обмежувалася фінансовими махінаціями та управлінням Wirecard. Як з'ясували журналісти Bellingcat, лише за десять років бізнесмен понад 60 разів відвідував Росію, іноді прилітаючи до Москви буквально на кілька годин. Ці поїздки підозріло почастішали після 2014-го року, коли Марсалек уже обіймав одну з найвищих посад у Wirecard, а Кремль пішов війною проти України.

Згодом спільне розслідування Der Spiegel, The Insider та кількох інших медіа показало, що Марсалек щонайменше з 2014-го року підтримував тісні зв'язки з російськими спецслужбами, зокрема воєнною розвідкою ГРУ (ГРУ – стара "класична назва", нині ця одіозна спецслужба називається Головне управління Генштабу ЗС РФ – 24 Канал). Причому його можливості були значно ширшими, ніж у звичайного інформатора. Завдяки грошам і впливовим знайомствам він мав доступ до австрійських політичних кіл і навіть окремих співробітників місцевої розвідки.

Зокрема, через колишніх австрійських розвідників Мартіна Вайса та Егісто Отта Марсалек міг отримувати секретну інформацію. За даними слідства, Отт передавав росіянам конфіденційні відомості з поліцейських баз даних, службові телефони високопосадовців і навіть спеціальний захищений ноутбук. У травні 2026-го року австрійський суд засудив його до чотирьох років і одного місяця ув'язнення за шпигунство та інші злочини.

Не менш підозрілими виявилися й політичні зв'язки Марсалека. Він мав значний вплив: у 2018-му році Марсалек навіть презентував власні пропозиції щодо міграційної політики в Міністерстві внутрішніх справ Австрії, яке тоді очолював представник ультраправої Партії свободи (FPÖ) Герберт Кікль. Причому Марсалек також активно контактував з іншими впливовими представниками цієї політсили, відомої як агент впливу Росії в Австрії.

Ба більше, схоже, що Марсалек міг бути причетний навіть до відставки австрійського канцлера Себастьяна Курца у жовтні 2021-го року. Як писало видання The Telegraph, у листуванні з керівником своєї шпигунської мережі Орліном Русевим бізнесмен вихвалявся, що вони нібито допомогли повалити австрійський уряд.

За словами Марсалека, його люди доклали руку до вилучення телефона Томаса Шміда, одного з найближчих соратників Курца. Саме листування Шміда згодом стало важливим доказом у корупційному скандалі, який і призвів до відставки канцлера.

Втім, незалежних доказів причетності Яна Марсалека до цієї історії поки немає. Причому, телефон Шміда правоохоронці вилучили ще у 2019-му році, а сам Марсалек похвалився своїми "успіхами" лише після відставки Курца. Тому не виключено, що він просто намагався перебільшити власну роль у політичних подіях Австрії.

Та, мабуть, найбільш показовою стала участь Яна Марсалека в діяльності шпигунської мережі у Великій Британії. Марсалек мав у розпорядженні цілу агентурну сітку, яку особисто координував для стеження за російськими опозиціонерами, журналістами та іншими людьми, які цікавили Кремль. Однією з головних цілей став журналіст-розслідувач Христо Грозєв, відомий викриттям операцій російських спецслужб. Причому агенти не обмежувалися звичайним стеженням – у листуванні вони обговорювали можливість викрадення або навіть убивства журналіста.

І ця мережа активно працювала аж до лютого 2023-го року, коли британські спецслужби та поліція таки викрили її й заарештували учасників. Під час обшуків правоохоронці вилучили сотні телефонів, десятки підроблених паспортів, приховані камери, пристрої для прослуховування та інше шпигунське обладнання.

У березні 2025-го року британський суд визнав винними трьох учасників мережі, ще троє раніше самі зізналися у шпигунстві. А вже у травні всі шестеро отримали тюремні терміни від п'яти до майже одинадцяти років. І як потім підтвердила британська прокуратура, саме Марсалек виступав посередником між цими агентами та російськими спецслужбами.

Та Ян Марсалек виявився або набагато більш везучим, або просто більш вправним агентом. Адже поки його спільники опинялися за ґратами, сам він продовжував переховуватися в Москві. За даними розслідування Der Standard, він користувався щонайменше шістьма підставними особистостями, зокрема документами на ім'я такого собі Олександра Нелідова.

Причому останній паспорт був цілком справжнім російським документом, виданим на неіснуючу особу. Це особливо цікава деталь, адже документи на вигадані імена використовують і співробітники спецслужб для роботи під прикриттям. Завдяки цим документам Марсалек міг вільно пересуватися Росією, реєструвати нові компанії та навіть відвідувати окуповані території України, не розкриваючи свого справжнього імені.

Примітно також, що діяльність Марсалека не обмежувалася шпигунством проти європейських держав чи російських опозиціонерів. Після початку повномасштабного вторгнення в Україну його агенти отримали нові завдання, безпосередньо пов'язані з війною.

Диверсійна діяльність проти України: чим займався Марсалек після 2022 року

Варто розуміти, що для України діяльність Яна Марсалека становить далеко не абстрактну загрозу. Адже після початку повномасштабного російського вторгнення його шпигунська мережа почала виконувати завдання, які безпосередньо стосувалися українських військових та західної допомоги нашій державі. Причому деякі з цих операцій могли мати цілком реальні наслідки для ситуації на фронті.

До прикладу, восени 2022-го року агенти Марсалека почали стежити за американською військовою базою поблизу німецького Штутгарта. Як писало Reuters, росіяни припускали, що там проходять навчання українські військові, які готуються працювати на системах ППО Patriot.

Російські шпигуни планували використати спеціальне обладнання для перехоплення ідентифікаційних даних мобільних телефонів українців. Це згодом могло дозволити російській розвідці відстежувати їхнє пересування вже після повернення додому, а з часом навіть визначати місця розташування систем ППО. Втім, довести цю операцію до кінця зловмисники так і не встигли через арешти членів мережі у лютому 2023-го року.

Стеження за українськими військовими було далеко не єдиним завданням, пов'язаним із російсько-українькою війною. У травні 2025-го року спливли подробиці листування Марсалека з Орліном Русевим, у якому вони обговорювали закупівлю безпілотників для Росії, постачання зброї до Африки та торгівлю алмазами. Щоправда, чи вдалося Марсалеку справді організувати постачання дронів для російської армії, досі невідомо.

Та якщо ці плани залишилися лише в листуванні, то до інформаційних диверсій проти України агенти Марсалека таки дійшли. Ще у травні 2022-го року він доручив своїм підопічним організувати кампанію з дискредитації українців у Берліні та Відні. Для цього шпигуни розклеювали провокаційні наліпки та малювали графіті з ультраправою символікою, зокрема пов'язаною з "Азовом". Мета була доволі простою – створити враження, нібито "українські прихильники нацизму" заполонили європейські міста, та таким чином підірвати підтримку України серед місцевого населення.

І поки його агенти займалися шпигунством та дезінформацією в Європі, сам Марсалек, схоже, вирішив особисто долучитися до російської агресії проти України. У вересні 2025-го року The Insider писало, що шахрай-втікач щонайменше п'ять разів відвідував тимчасово окуповані Крим і Маріуполь. Причому, як пишуть розслідувачі, під час цих поїздок його супроводжували російські спецпризначенці, а сам Марсалек нібито навіть брав участь у бойових завданнях. Втім, підтвердити його пряму участь у бойових діях так і не вдалося.

Зрештою, історія Яна Марсалека показує, як для Кремля корисним інструментом може стати навіть міжнародний фінансовий злочинець, якого розшукують за підозрою в масштабному шахрайстві. Людина, яка ще кілька років тому керувала однією з найбільших технологічних компаній Німеччини, тепер фігурує в розслідуваннях про російські шпигунських операцій, переслідування журналістів та діяльності проти України.

Проблема в тому, що за такого серйозного прикриття з боку російської держави, яка й забезпечує Марсалека всім необхідним – від документів до зв'язків, – заарештувати його вкрай складно. Поки німецькі правоохоронці продовжують розшукувати колишнього бізнесмена, сам він, схоже, цілком комфортно почувається в Москві під захистом російських спецслужб.

І це, мабуть, найкраще характеризує пріоритети сучасної Росії, адже поки інші країни намагаються залучати талановитих науковців і технологічних фахівців, Кремль охоче знаходить застосування шахраям, злочинцям та державним зрадникам. Адже замість розвитку власної країни російська влада продовжує вкладатися у шпигунство, диверсії та дестабілізацію інших держав.