Найкращий сценарій, але ризики є: у якому нині стані українська енергетика

5 березня 2023, 22:12
Читать новость на русском

Росіяни погрожували занурити Україну у темряву й холод. На щастя, у ворога нічого не вийшло.

Нам пощастило з погодою наприкінці зими. Крім того, протидія атакам дронів й ракет, яку здійснювали енергетики, була ефективною й правильною. Про це 24 Каналу сказав директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.

Варте уваги Плани Росії з тріском провалилися: як Україна закінчує опалювальний сезон

Дефіциту немає, але ризики зберігаються

За словами енергетика, тактика полягала у тому, щоб:

  • з одного боку – максимально сфокусуватися на ефективному відновленні інфраструктури, що постраждала;
  • з іншого боку – максимально децентралізувати пошкоджене обладнання, знайти шляхи, як обійти пошкодження й зробити енергосистему більш стабільною та міцною до атак.

Це вдалося. Останні два місяці темпи відновлення були вищими ніж темпи, якими здійснювалися нові пошкодження. На такий результат, за словами Харченка, вплинули такі чинники:

  1. тепла погода, відповідно низьке споживання;
  2. наявність великої кількості води, дуже рано почалися паводки, і наша гідроенергетика добре працює;
  3. ремонти й відновлення кількох вугільних електростанцій, вони зараз в робочому стані.

Вже понад 20 днів ми не маємо дефіциту. Маємо навіть певні резерви генерації, які ми зможемо підключити, якщо залучені не зможуть працювати,
– зазначив Харченко.

З іншого боку, продовжує він, не варто бути надто оптимістичними. Нові атаки, напевно, будуть. Ми не можемо гарантувати, що вони не спричинять нові відключення і проблеми в енергосистему.

Як стверджує фахівець, треба розуміти, що 90% відновлень здійснювалися "на колінці" – без заводських умов, без вивозу обладнання у капітальні майстерні, у буквальному сенсі під дощем й вітром.

Воно відновлене, але далеке від стандартів, які ми хотіли б застосовувати. На жаль, обладнання не є таким надійним, як нове. Ми все ще потребуємо багато часу, щоб прийти до ситуації, коли енергетики можуть сказати: "Все добре, все спокійно, все відновлено. Маємо резерв". До цієї точки, навіть за найоптимістичнішого сценарію, ще рік,
– констатував директор Центру досліджень енергетики.

Він додав, що загроза регіональних відключень зберігається. Варто згадати, що було з Одесою. "Не було додаткових атак. Це сталося через аварію обладнання, і кілька днів Одеса була в дуже складному становищі. Жоден регіон не застрахований від таких ситуацій", – запевняє Харченко.

Дуже серйозно пошкоджено понад 40% високовольтних мереж та 90% вугільної генерації. Так, об'єкти відновлені й працюють. "Проте нерідко інженери дивляться і не розуміють, чому воно взагалі працює. Західні партнери не вірять і розпитують, яким чином ми змусили це працювати", – відзначає енергетик.

Так, якщо у регіоні відключиться певне високовольтне обладнання, він залишиться без живлення. На 10, 12 чи 16 годин. "Аварійне відключення, планове відключення чи блекаут. Як хочете, так і називайте. Але певна кількість людей (100 – 300 тисяч) через відключення одного високовольного трансформатора може залишитися без живлення.

Так влаштована енергосистема, наголошує Харченко, і зараз ми не маємо подвійного чи потрійного дублювання. На жаль, усе працює в доволі поставарійному режимі.

Чи є загроза блекауту

  • Ситуація в енергосистемі України покращилась. На думку директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка, стабільність буде посилюватись з кожним тижнем.
  • За його словами, найнебезпечніша ситуація була в листопаді та грудні 2022 року. Натомість з січня 2023 енергетики запровадили новий метод реагування на обстріли. Вони почали реагувати не реактивно, а проактивно, розвантажуючи систему напередодні ударів.
  • Омельченко переконаний, що про блекаут вже не йдеться. При цьому загроза повністю не зникла, адже війна триває.