Про це повідомляють у прес-службі Кабінету Міністрів України.

Читайте також: Сепаратизм і геополітична гра: хто розгойдує ситуацію на Закарпатті

Ми будемо відстоювати свою позицію, яку висловлено і у заявах Президента України, і Верховної Ради, і Уряду. Ми чекаємо на конкретні результати від польської сторони. Сподіваюся, вона виконає ту частину спільних завдань, про яку ми говорили у Варшаві, а ми зі свого боку також готові зробити все для того, щоб максимально зняти з діалогу політичні нашарування,
– зазначив Розенко.

Він також додав, що за останні роки в українсько-польських відносинах накрутилося багато емоцій, політики та політиканства. Окрім цього, він висловив свої сподівання, що представники влади з обох сторін здатні вийти на конкретні рішення, які б могли відновити історичну справедливість.

Віце-прем’єр-міністр України водночас висловив свої переконання, що сили, які підігрівають антиукраїнські настрої, зокрема в Польщі та Угорщині, мають абсолютно прямі стосунки, а також організаційну і фінансову підтримку з боку Росії. Розенко повідомив, що в української влади є конкретні докази цього.

"Коли демонстративно і провокаційно руйнувалися українські пам'ятники на території Польщі, то перші кадри були показані навіть не на російських каналах, а на сайтах так званої "Новоросії". І коли ідентифікували обличчя тих вандалів, виявилося, що ці самі люди воювали в лавах фейкових утворень "ЛНР і ДНР" на боці російських окупантів", – додав Павло Розенко.

Він застеріг, що не можна нехтувати російською загрозою та впливом Росії, бо Москва через свої кишенькові структури й відповідні технології буде приймати рішення: хто стане президентом Польщі, Угорщини чи інших країн.

Додамо, у 2016 році у Польщі вандали розтрощили пам'ятник воїнам УПА. А за інформацією Українського інституту національної пам'яті, з 2014 по 2017 роки у Польщі відбулося 15 актів вандалізму на українських місцях пам‘яті, в тому числі — на могилах.

Нагадаємо, восени минулого року президент Польщі Анджей Дуда закликав главу України Петра Порошенка не призначати на посади чиновників з антипольськими поглядами. Окрім цього, питання українсько-польських взаємин обговорили у Сеймі. Тоді засідання було присвячено покращенню стосунків між Україною та Польщею, проте, завершилось традиційним: компромісів щодо історії не допустять.