ЄСПЛ об'єднав декілька заяв України проти Росії, – Ліщина про справу щодо Криму
У справі про порушення Росією прав людини в Криму ЄСПЛ став на бік України з погляду системності заявлених порушень щодо 11 позицій. Найбільш важливими з погляду власне системності є примусові зникнення.
Мовиться про ситуації, коли державні органи Росії чи так звана самооборона Криму захоплювало людей, які потім зникали. Про це в ефірі 24 каналу заявив урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Іван Ліщина.
До теми Висловлювання Путіна посприяли рішенню ЄСПЛ щодо Криму
"Європейський суд об'єднав декілька заяв України проти Росії, тому вважається, що українська сторона подала 14 позицій щодо системних порушень прав людини", – сказав Ліщина.
Він додав, що у випадку 3 позицій визнали те, що вони не довели власну системність достатньої кількості випадків порушень. За його словами, не менш важливими також є такі заявлені порушення:
- незаконне тримання під вартою;
- заборони мітингів;
- заборони українських ЗМІ;
- дискримінація у багатьох напрямках кримських татар.
Іван Ліщина зазначив, що у випадку всіх відповідних питань Європейський суд розгляне заяви України по суті.
"Найважливіше в цій ситуації те, що Європейський суд вже визнав, що Росія мала ефективний контроль над Кримом починаючи – як казала Україна з 27 лютого, тобто з дня захоплення ВР АРК, а не з дня підписання договору, як казала Росія", – сказав він.
Зверніть увагу! Європейський суд з прав людини 14 січня 2021 визнав скаргу Києва щодо порушення Росією прав людини в окупованому Криму прийнятною. Суд розгляне справу "Україна проти Росії" по суті.Використання фактів юридично
Наразі Європейський суд може розглядати справи щодо порушення прав людини з боку Росії періоду, коли Росія спростовувала наявність у себе відповідного контролю, повідомив Ліщина.
"Цей факт поновлено й суд може розглядати індивідуальні заяви – це саме прямий висновок", – наголосив урядовий уповноважений у справах ЄСПЛ.
Він звернув увагу на важливість того, що саме відповідний суд вже розглянув позицію України, докази і позицію Росії й прийшов до висновків, тобто це вже не політична організація, а рішення міжнародного суду.
Тому зараз Росії просто смішно продовжувати казати, що підставою їхнього захоплення Криму є якийсь референдум, бо вже Європейський суд визнав, що референдум відбувався в умовах де факто окупації.
Наскільки довго триватиме процес
"Остаточне рішення, я не думаю, що воно буде швидко – приблизно 5 – 10 років від сьогодні (14 січня 2021 року – 24 канал)", – сказав Іван Ліщина про процес України проти Росії в ЄСПЛ.
За його словами, є факт, що розблокування розгляду "індивідуалок", тому, можливо, якась індивідуальна скарга буде розглянута раніше, ніж державна.
Що відомо про справу "Україна проти Росії"
- Справа стосується скарг України на порушення упродовж березня – вересня 2014 року Росією прав мешканців Криму.
- Український уряд 13 березня 2014 року подав до Європейського суду з прав людини першу міждержавну заяву проти Росії.