"За ці кілька хвилин ми переродилися": як герої у 2021 згадують перший кривавий розгін Майдану

Про цей листопад згодом напишуть у підручниках з історії. А поки на вулиці 2013 рік. В університетських аудиторіях раптом стало порожньо. Лекції та семінари відійшли на другий план, бо майбутнє країни вирішувалося тут і зараз.

Зауважте Народжені на Майдані: спогади людей, з яких почалась Революція Гідності

Студенти й студентки, які вийшли на мирні протести, добре знали історію. Вони пам'ятали ціну вибореної упродовж віків незалежності й були готові продовжувати справу своїх предків.

Українці стали на шлях до ЄС. Й за жодних обставин не збиралися дозволити режиму Віктора Януковича знову обрати боягузливий та зрадницький курс на Росію.

Важливо! Сайт 24 каналу запустив проєкт "Барикади гідності", в якому нагадає про страшні, але такі важливі дні для України. 8 років тому мільйони людей вийшли на Революцію Гідності, аби відстояти свої європейські права. Тому разом згадаємо побиття студентів, "Марш мільйонів", революційний Новий рік, "криваве Водохреще", перші смерті активістів, буремний лютий і вбивства Небесної Сотні. Про це говоритимуть самі ж майданівці, колишні студенти, родичі загиблих, юристи, священники та інші люди, що були дотичними до Майдану. Авторка проєкту – керівниця відділу новин сайту 24 каналу Наталя Боднар.

Майдан Незалежності у Києві став центром мирних протестів. Незважаючи на перші листопадові морози, спогади про той час – дуже теплі. На Майдані жили, раділи, ділилися ідеями та жартами, ставали друзями, закохувалися.

У холодні осінні ночі протестувальники зігрівалися біля вогню, приносили одне одному чай, пригощали ласощами. А кожен день лише посилював впевненість: стояти на своєму варто до перемоги, бо якщо здатися "сьогодні", "завтра" може й не настати.

У Литві 29 листопада відбувся саміт "Східного партнерства". Янукович не підписав Угоду про асоціацію та зону вільної торгівлі з Європейським Союзом на саміті "Східного партнерства".

На Майдан відправили 16 автобусів з силовиками

Того ж дня президент-втікач відправив на Майдан 16 автобусів озброєних силовиків. Їхня мета – силою розігнати мирних протестувальників.

Спершу на Майдан прибули комунальники. Вони заявили, що час встановлювати різдвяну ялинку. Протестувальників відтіснили, частину площі навколо стели Незалежності загородили щитами.

За словами очевидців, справжнє пекло розпочалося 30 листопада о 04:00. До того часу на Майдані були лише декілька сотень протестувальників. Більшість – студенти та літні люди. Тоді "беркутівці" боягузливо кинулися в атаку.

Беркутівці кинулися на мирних протестувальників / Колаж 24 каналу

"В очах силовиків була ненависть"

Протестувальники не встигли зрозуміти, що відбувається, як силовики "Беркутівці" оточили їх кількома рядами. Кільце змикалося. Силовики цинічно ховалися за щитами.

Учасник Революції Гідності Іван Синєпалов пригадує, що в очах силовиків була ненависть та насмішка.

"А потім – вони починають бити. Без усіляких прохань чи висунутих умов – просто бити", – розповів Синєпалов.

Активіст відразу збагнув, що протистояти тут не вийде. Бо проти студентів та пенсіонерів – 16 автобусів озброєних спецпризначенців.

"Беркутівці" ховалися за щитами / Колаж 24 каналу

Хлопці намагалися захистити дівчат.

Учасник Революції Гідності Дмитро Пальчиков пригадує, що "хлопці взялися в ланцюг, щоб захистити дівчат і все, що було позаду нас".

Це, звісно, не допомогло, бо там були кийки й просто звіряча сила. Це було дуже складно,
– зізнався Дмитро.

Учасниця кривавого розгону Наталія Мамалига зізналася, що могла б опинитися у лікарні, якби якийсь хлопець не закрив її своїм тілом.

Зайшов "Беркут", всіх випихнули, били всіх – навіть дівчат. Є багато постраждалих та арештованих. Тих, яких арештували, тягнули в автозаки майже без свідомості,
– написала через декілька годин у соцмережі Наталія.

Беркутівці застосовували проти мирних людей вибухові пакети, били учасників Майдану кийками та ногами. Цинізм офіційної версії кривавого розгону зашкалює: люди начебто заважали встановлювати ялинку.

Події у ніч на 30 листопада змінили хід історії / Колаж 24 каналу

"Настільки по-тупому, по-тваринному"

Журналіст та свідок подій Азад Сафаров зауважив, що "настільки по-тупому, по-тваринному було розганяти всіх підряд". Події тієї ночі він схарактеризував словом "жахливо".

Журналістка Марія Лебедєва намагалася зняти на телефон, що відбувається. Водночас журналістське посвідчення не зупинило силовиків.

Один з беркутівців напав на мене, вчепився за зап'ястки. Він намагався мене повалити й одночасно бив по руках, аби вибити телефон. За збігом обставин він просто відкинув мене вбік,
– розповіла Марія Лебедєва.

За офіційними даними, у ніч з 29 на 30 листопада постраждали щонайменше 79 активістів Майдану. Учасники кривавого розгону протестів розповідають, що саме тоді Євромайдан трансформувався у Революцію Гідності.

8 років потому. Спогади про жорстокий розгін майдану 30 листопада.

Вадим Васильчук

Який момент у ніч з 29 на 30 листопада найсильніше врізався вам у спогади?

Мабуть, коли ми обороняли стелу. Нам створили штучний коридор, і раптом почали бити з усіх сторін. Це було неочікувано для нас. Ми, спершу, думали, що зможемо боронити Майдан. Згодом думали, що нас зараз затримають, повезуть кудись. А замість того, нас, як якихось зеків, почали добивати. Щоб налякати вже так, аби нам ніколи більше нічого не хотілося.

Принаймні, у мене були такі враження. І після них було дуже важко. Страх. Біль.

Другий момент – повернення. Ми спробували повернутися на Майдан. Аж раптом побачили, як там вимикають світло. Наче хтось натиснув на вимикач. Керівники "Беркуту" віддавали накази.

Я питав у них: "Що ж ви робите? Ви ж людей калічите".

Але "Беркут" погнався за нами, щоб повністю зачистити. Це, напевно, такий найяскравіший момент. Найскладніший. Найболючіший. Це була іскра. Цей кадр досі у мене перед очима. Автобус, і в ньому я бачу людину в масці, в касці, розумію, що "здається, почалося".

Чи згадуєте ви ці події сьогодні?

Я був вчора на Майдані. Завжди згадуємо. Завжди приходимо.

Якби ви сьогодні могли повернутися у ту ніч, що сказали б собі з минулого?

На жаль, я думаю, що нічого не вдалося б змінити. Ця ніч мала відбутися. Можливо, я б інакше продумав захист людей. Бо у попередні дні "Беркут" виштовхував, затримував, але не бив. І тому, мабуть, ми не були готові. Після цього ми вже готувалися. Ми також мали щити. Були морально готові. А у цей день відбулася зміна.

Вже о 6 ранку Майдан відродився, як Фенікс у Михайлівському соборі. О 9 ранку ми стали знову повноцінно протестним майданчиком. Завдяки цьому через 2 дні – 1 грудня – ми змогли повернутися й відновити Майдан, який тепер уже називають Революцією Гідності.

Якими 3 словами могли б схарактеризувати ту ніч?

Як у психології є такі терміни: заперечення, усвідомлення та прийняття. Ми спочатку не вірили, що нас можуть розігнати. Але отримали цей досвід. І ми, особисто, і суспільство загалом. Це й довело Україні та громадянам, що ось так ми живемо на той момент з такою негідною владою.

Ці 3 слова дозволили нашому суспільству пройти цей шлях за кілька годин, хвилин. Бо ЗМІ показували кадри кількох хвилин. Але я думаю, що ці хвилини кожному нагадали, що в нього є його друзі, його діти, його рідні. Ми переродилися там всі разом. А всі наступні дні були новим етапом протистояння. Ми ставали сильнішими. Тому й досягли того, що маємо зараз Україну, а не якусь Малоросію.

Можливо, Євромайдан подарував вам знайомство, яке триває до сьогодні?

Ми постійно ходимо на Майдан. Ми віддаємо шану хлопцям і дівчатам, які його не пережили.

Я вдячний долі за те, що познайомився з багатьма друзями. Ми спілкуємося досі. На Майдані я познайомився з майбутнім кумом та кумою. Ми дружимо сім'ями. З дружиною Наталею кум теж познайомився на Майдані. Одружилися. Фактично вони майданівська сім'я. Я став хрещеним батьком їхнього сина. Я вдячний, що для них і для мене Майдан став новим початком. Це символ того, що Майдан дав нам нове народження. Ми маємо, куди йти далі. Й у межах країни це також є новим початком.

Яка мить Революції Гідності була найважчою?

Для мене це 18 – 19 лютого. Коли довелося після того, як ми тільки вижили на Маріїнці, повертатися на Майдан і захищати його. Бо друзі почали дзвонити й казати, що Майдан розганяють. А ти тільки-но вибрався з Маріїнського, де нас вбивали.

Цікаво "Зима у вогні": які фільми про Революцію гідності варто подивитися

Іван Синєпалов

Якби ви знали, що станеться в ту ніч, чи залишилися б ви на Майдані?

Звісно, залишився б. Та ніч же змінила не тільки історію України, вона змінила і моє окремо взяте життя. Як не крути, а без того побиття все було б інакше. Як – не знаю. Але інакше.

Можливо, Майдан подарував вам знайомство, яке триває до сьогодні?

Євромайдан, а потім і війна, подарували багато знайомств. Це, власне, одна із причин, чому та ніч змінила геть усе

Історія, яка вразила?

Через рік після розгону на Майдані проводили акцію "Ніч пам'яті". Я тоді приїхав, навіть випхався на сцену і виголосив коротеньку промову.

І от після цієї промови до мене в натовпі підійшов якийсь незнайомий хлопчина, каже, мовляв, я до цього моменту думав, що Маріуполь зовсім ватне місто, у мене там родичі живуть ватні на всю голову. А ти прямо змінив мою думку. І простягає мені 45 доларів. Каже, нехай це буде моя маленька допомога армії.

Я ох**нів, звісно.

Ми з ним і досі підтримуємо зв'язок періодично.

Розгін Євромайдану 29 листопада: дивіться відео

Спогади очевидців про моторошні події: дивіться відео