Захисник Станиці Луганської розповів проти кого воюють українці

Комвзводу Лисий у складі батальйону "Львів" разом із військовими ЗСУ зачищав Лисичанськ і Сєвєродонецьк Луганської області.

Розкажіть про ситуацію у Станиці Луганській?

— Ситуація зараз по всій лінії зіткнення дуже гаряча, напружена. Зараз почастішали проникнення на нашу територію ворожих ДРГ (диверсійно-розвідувальні групи). Вже дуже близько підходять і не одною, а 2-3 групи одночасно. Одна відволікає, друга нападає, робить свою роботу. Пару днів назад підійшли, минули всі наші розтяжки, підійшли на відстань 50-100 метрів. Але ми їх ліквідували.

Хто входить до складу подібних ДРГ?

— Це не прості люди, в нас є спеціальні люди, які ставлять розтяжки, мінують територію, це професіонали. Ці розтяжки звичайна людина, яка пройшла місяць-два навчання, обійти не зможе. Це можуть тільки спеціально підготовлені люди, кадрові військові, які спеціалізуються на тому, які пройшли вже не одну війну. З тієї сторони воюють не ополченці, як кажуть, а військовослужбовці іншої держави.

Ви бачили російських військових на ворожій стороні?

— Я на свої очі бачив війська інших держав, прапора, військову техніку Російської Федерації. Стверджувати, що вони дійсно присутні я не можу, але я їх бачив. Чи це російські регулярні війська, чи ні, мають давати оцінку спеціальні служби, це не в моїй компетенції.

Які ваші прогнози на найбліжчі дні?

— Бойові дії загострюються завжди, коли приходить гумконвой з Росіїї. День-два і починаються дуже сильні обстріли з різних видів зброї, від стрілецької до більш ніж 120-мм озброєння. Якщо зменшуються обстріли, день-два не стріляють, значить вже має прийти гумконвой, це вже всі знають. Приходить – починають знову стріляти.

Яка у вас ситуація із забезпеченням?

— Дякуєм волонтерам, що помогають нам чим можуть. Нажаль зараз склалась ситуація, що люди вже мало чим допомагають. Люди зневірились і не мають вже чим допомагати. Але з голоду не помираєм. В Станиці дуже велика відстань від мирної території приблизно 150 км. До нас волонтери туди не заїжджають, ми стараємось до них виїхати. Ми не зловживаєм добротою, берем тільки найнеобхідніше – продукти харчування, засоби гігієни.

Чи допомагають вам місцеві?

— Місцевим ми допомагаємо, бо вони не мають роботи, не мають за що харчуватись, виживають тільки за рахунок сільського господарства. Коли ми маєм трохи більше продуктів – віддаєм місцевим, дітям, роздаєм консерви, одяг, все, що можем.

На вашу думку, як скоро закінчиться ця війна?

— Мені не подобається, що не має ніяких рішучих дій, щоб все стало на свої місця. Як воно буде не можу сказати. Сподіваємось на краще, що скоро відіб'єм свій кордон і Україна знову стане суверенна і незалежна. Ми зробим все для того, щоб мир в Україні нарешті настав.

Відео — Мар'ян Кушнір.