1. Не варто публікувати імен заручників, якщо це не дає нічого для їхнього захисту. Стаття 296 ЦКУ прямо забороняє використовувати ім'я потерпілого від злочину, окрім випадків, коли розголошення цього імені сприяє суспільній безпеці.

Ознайомтесь: Захоплення заручників у Луцьку: постановка?

2. Для того, щоб написати про заручника\заручницю, використовуйте першу літеру прізвища – відповідно до Цивільного Кодексу України, це не буде порушенням. Частина 5 статті 296 ЦК: "5. Ім'я потерпілого від правопорушення може бути оприлюднине лише за його згодою." Частина сьома цієї ж статті: "7. Використання початкової літери прізвища фізичної особи у засобах масової інформації, літературних творах не є порушенням її права." Те ж саме стосується ін. способів розголошення особи заручника в медіа, зокрема публікації їхніх фото.

3. Не поширюйте ідеї та погляди терористів, тому що це може надихнути їхніх послідовників. Потрібно скрупульозно уникати висловів чи зображень, які могли б романтизувати дії злочинців. Окрім того, нагадуємо, що привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного (терориста) може тягнути за собою кримінальну відповідальність як за терористичний акт (ст.258 Кримінального кодексу України).

4. Будьте особливо обережними, якщо потрібно працювати з дітьми чи підлітками. Пам'ятайте, що вони більш вразливі, ніж дорослі. Про це йдеться в п. 18 "Етичного кодексу українського журналіста": "Журналіст та редактор повинні мати обґрунтовані підстави для висвітлення приватного життя неповнолітньої особи (осіб) та дозвіл на це від її батьків чи опікунів. Неприпустимим є розкриття імен неповнолітніх (або вказування ознак, за якими їх можна розпізнати), які мали відношення до протизаконних дій, стали учасниками подій, пов'язаних із насильством.

5. При висвітленні ситуації із заручниками медійники повинні більш ретельно перевіряти інформацію, розповсюджувати лише точну інформацію, недопустимо оприлюднювати матеріали, що засновані на чутках або ж постах у соціальних мережах.

Точність інформації забезпечується:

  • перевіркою достовірності джерел інформації;
  • наданням переваги першоджерелам;
  • перевіркою інформації у кількох джерелах;
  • перевіркою документів чи документальних свідчень, на які ви посилаєтесь;
  • підтвердженням подій безпосередньо очевидцями, при можливості;
  • вичиткою для усунення можливих помилок у назвах, іменах, датах, місцях та ін..

6. Перевірте своїх експертів: їхній досвід, повноваження, достовірність їхньої експертизи. Наприклад, перевірте повноваження та досвід експертів з питань психічного здоров'я чи правоохоронних органів, які цитуються в ваших матеріалах. Шукайте експертів, які мають безпосередній досвід роботи, пов'язаний з ситуацією, яку ви висвітлюєте. Остерігайтеся диванних "експертів" та популістів, які готові поспішати з висновками і не є компетентними в ситуації.

7. Координуйтеся з колегами, іншими журналістами, які працюють на місці подій. Краще обмінюватися інформацією, вести спільні документи – це сприятиме точності подачі інформації, яка в складних умовах є надзвичайно важливою.

8. Утримайтеся від емоцій і постарайтеся бути максимально етичними при підготовці матеріалів про ситуацію з заручниками. Пам'ятайте, що в них є близькі, які турбуються. Утримайтесь від прогнозів, песимістичних та оптимістичних сценаріїв тощо. Не варто також розшукувати родичів, щоб взяти в них коментар, це може бути травмуючим досвідом для людей, які перебувають в стресі.

9. Краще не публікувати фотографії заручників з місця подій. Якщо критично необхідно проілюструвати матеріал їхніми фотографіями, не забудьте заблюрити обличчя.

10. Стежте, щоб фото, які ілюструють матеріал про заручників відповідали дійсності, а не стосувалися подій, які сталися раніше. Не використовуйте фото, які можуть спотворити уявлення про ситуацію.

Не менш важливо! Сподіваюсь не знадобиться: як поводитись, якщо вас взяли у заручники

P.S. Потурбуйтеся про особисту безпеку. Місце події є місцем підвищеної небезпеки, адже ситуація може змінюватися щосекунди. Будьте пильними, не підходьте близько, адже це може спровокувати злочинців. Оберіть безпечне місце, з якого можна вести репортаж, а також потурбуйтеся про шлях відступу, якщо почнеться ескалація ситуації. Повідомте своє медіа, де ви саме знаходитеся та тримайте з ними зв'язок. Не забувайте про маски, соціальну дистанцію та антисептики.

Джерело: Інститут масової комунікації