У Сеймі Польщі розглядають законопроєкт щодо УПА: у МЗС України відреагували

Речник МЗС Георгій Тихий заявив, що Україна уважно стежить за розглядом у польському Сеймі законопроєкту про зміни до закону про Інститут національної пам'яті та Кримінального кодексу, передає 24 Канал.

Дивіться також Від танків до ракет для Patriot: Польща почала розкривати дані про військову допомогу Україні 

Як в Україні реагують на дискусії у польському Сеймі?

МЗС України закликає польську владу діяти виважено та не допустити погіршення відносин між країнами.

У міністертві наголосили, що Польща залишається стратегічним партнером України. Київ вдячний за підтримку, яку Варшава надає з 2022 року.

Водночас там вважають, що складні історичні питання потрібно вирішувати шляхом діалогу на основі взаємної поваги, а не використовувати їх у політиці.

Україна не хоче загострення відносин із Польщею і розраховує на такий самий підхід з польського боку. 

У МЗС просять Польщу утриматися від односторонніх кроків, які можуть посилити напругу. Натомість у Києві пропонують активізувати дипломатичний і історичний діалог, зокрема в межах Польсько-українського конгресу істориків. 

У відомстві підкреслили, що Україна й Польща мають залишатися добрими сусідами та спільно протидіяти загрозам з боку Росії.

Що передбачає законопроєкт Навроцького?

Законпроєкт Навроцького хоче дозволити Інституту національної пам'яті ефективніше розслідувати, документувати та переслідувати злочини, які, за польською оцінкою, вчинили члени ОУН, УПА та інших українських формувань, що співпрацювали з нацистською Німеччиною. 

Також передбачається посилення відповідальності за заперечення або применшення цих злочинів.

Глава Канцелярії президента Польщі Збігнєв Богуцький заявив, що зміни до закону про Інститут національної пам'яті підготували після рішення Конституційного трибуналу. За його словами, через це рішення Інститут отримав менше можливостей для розслідування злочинів українських націоналістів на Волині та у Східній Малопольщі.

Богуцький наголосив, що події 1943 – 1945 років потрібно однозначно називати геноцидом.

Те, що сталося на Волині та у Східній Малопольщі, потрібно називати своїми іменами. Не можна тікати від правди чи ховатися від неї. Це був геноцид,
 – сказав він.

Також документ передбачає зміни до Кримінального кодексу Польщі. 

Зокрема, пропонується доповнити статтю, яка передбачає до 3 років позбавлення волі за пропаганду тоталітарних ідеологій і розпалювання ненависті. До неї планують додати норму, за якою таке саме покарання загрожуватиме за публічну пропаганду ідеології ОУН (фракції Бандери), УПА або будь-якої ідеології, що закликає до застосування насильства для впливу на політичне чи суспільне життя.

Крім того, законопроєкт передбачає посилення покарання за незаконний перетин державного кордону та організацію незаконного переправлення інших осіб через кордон. 

Максимальне покарання за незаконний перетин кордону хочуть збільшити з 3 до 5 років позбавлення волі. 

За організацію незаконного переправлення людей через польський кордон покарання може становити від 2 до 12 років ув'язнення. 

Чому законопроєкт Навроцького викликав гарячі дебати у Сеймі?

Як пише TVP, перше читання президентського законопроєкту викликало гарячі дебати в Сеймі. 

Політики погодилися щодо необхідності збереження пам'яті про жертв Волинської трагедії, однак розійшлися в оцінці запропонованих змін і їхнього впливу на сучасні польсько-українські відносини. 

Від імені партії "Право і справедливість" Пшемислав Чарнек заявив, що Польща повинна не тільки вшанувати пам'ять загиблих, а й не допустити відродження того, що він назвав "українським нацизмом". Чарнек також критично висловився про дії української влади, заявивши, що вони, на його думку, віддаляють Україну від стандартів демократичних держав і "ставлять її поза колом цивілізованих країн".

Депутатка "Громадянської коаліції" Катажина Круляк заявила, що в її політичній силі немає розбіжностей щодо оцінки Волинської трагедії. На Волині, мовляв, стався геноцид поляків. 

Водночас вона закликала уникати мови ненависті та наголосила, що конфлікт між поляками й українцями насамперед вигідний Росії. 

Посварити наші народи вигідно лише Росії. Ми повинні говорити одним голосом про історичну правду, але не можемо піддаватися ненависті,
 – зазначила депутатка. 

Нагадаємо, що відносини між Польщею і Україною зіпсувалися після того, як Володимир Зеленський не пішов на ультиматум Варшави і не перейменував один із підрозділів ССО.