В конфіскації російських активів є багато "але": чому союзники досі на це не наважились

Політолог Андрій Вігірінський розповів 24 Каналу, що ухвалюючи пакет допомоги Україні, Тайваню та Ізраїлю, у США також голосували за четвертий документ. Він надавав можливість адміністрації Джо Байдена заморожувати та вилучати активи Росії на територію своєї країни.

Читайте також Путін дуже боїться: чому конфіскація російських активів буде дуже болісною для Кремля

У чому головна проблема

У своєму недавньому інтерв'ю Байден сказав, що такої можливості щодо російських активів він не має. Насправді це не так, вся справа у бажанні, але очільник США розуміє, що мовиться про новітню практику, яка порушить директиви Міжнародного валютного фонду та положення міжнародного права.

За словами політолога, саме тому це питання й надалі перебуває у площині політичного популізму.

У Європі дещо інша система права. Все, що робить ЄС – це відображає положення, яке зафіксоване в спільному комюніке країн "Великої сімки". Там мовиться про те, що російські активи перебуватимуть у замороженому стані до моменту компенсації Росії збитків, які вона заподіяла Україні, або до моменту узгодження алгоритму цієї компенсації. Коли це відбудеться – невідомо.

Ніхто не може спрогнозувати, що умовно трапиться наступного року. Якщо відбудеться діалог і певні домовленості, то один з алгоритмів чи кроків може передбачати розмороження частини активів,
– розповів політолог.

Якщо відбувається розморожування частини активів, то Центробанк або повертає їх у свою юрисдикцію, або перераховує, наприклад, в ОАЕ. Відповідно доходи не нараховуються й не оподатковуються. У такому випадку немає коштом чого давати якісь виплати Україні.

Гроші через кредит

Ідея, пов'язана з кредитом, з'явилася тоді, коли в Україні виник значний бюджетний дефіцит, який не готові були покривати наші партнери. З одного боку, вони можуть перераховувати частку доходу від цінних паперів щороку, наприклад, по 2 – 3 мільярди, але це буде допомога, яка особливо ні на що не вплине

Тому вирішили піти іншим шляхом – зібрати суму, яка приблизно відповідає всім доходам орієнтовно за 10 років і надати її одним кредитом,
– зауважив Андрій Вігірінський.

Тож питання перебуває лише у площині того, хто надасть цей кредит. Європейські банки можуть це зробити й надати кредит в євро. Тоді США будуть ні при чому.

Сполучені Штати хочуть, щоб ЄС ухвалив рішення про замороження на 10 років. Припустимо, що за цей період відбудеться погашення цінних паперів. Європейський Союз не хоче цього робити, бо їхня практика – це продовження санкцій кожних пів року,
– додав Вігірінський.

Це важливо для ЄС, бо вже є низка санкцій, які не пролонговувалися. У суди звертаються суб'єкти, активи яких заморожені. Тому Європейський Союз цілком усвідомлений того, на що штовхають його Сполучені Штати. Адже якщо буде рішення суду, то треба буде розморозити цей актив, а звідки тоді брати кошти для компенсації збитків власнику залишається питанням.

Європа не хоче ризикувати

Питання заморожених активів – це питання дипломатії, залежності й "прогинання" під політику Сполучених Штатів країн Європейського Союзу.

Я думаю, що ЄС опиратиметься, бо не хоче втратити інвестиційну привабливість для країн, які, наприклад, є нафтовими експортерами й зберігають свої фінансові ресурси в їхніх цінних паперах та юрисдикціях. Насамперед це країни Перської затоки,
– підкреслив політолог.

Також може бути дзеркальна відповідь Росії, яка подаватиме в суди на сам депозитарій, на балансі якого є цінні папери. Так вона може довести його до банкрутства. Тому Європа не хоче ризикувати.

У цій ситуації Україна є лише реципієнтом, адже буде так, як вирішать країни, в яких зберігаються ці кошти,
– наголосив політолог.

Крім цього, варто розуміти, що кошти не надійдуть до нас усією сумою. Вони будуть передані в окремий фонд, який вирішуватиме, на що їх видавати, які замовлення приймати та яке відновлення підтримувати. Тож навіть якщо зараз ухвалять позитивне рішення, то на його реалізацію доведеться ще досить довго чекати.

Заморожені активи Росії: останні новини

• Країни G7 можуть ухвалити рішення щодо конфіскованих активів уже на найближчому саміті у червні 2024 року. Наразі однією з ідей є оформлення кредиту або створення механізму застави. Дедалі більше країн активніше підтримують рішення про використання надприбутків від цих активів.
• У США запропонували надати Україні кредит, а погасити його з активів росіян. Мовиться про суму 50 мільярдів доларів. Але для цього є вимога – ЄС має продовжити санкції проти країни-агресорки до кінця війни. На таку пропозицію всі країни ЄС не погоджуються.
• Франція погоджується з ідеєю передати заморожені активи Україні. Міністр фінансів наголосив, що це питання прагнуть розв'язати до кінця зустрічі G7, тобто в червні. За його словами, варто мобілізуватися та діяти якнайшвидше.