Як розповів 112.ua юрист центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини адвокат Євген Чекарев, українців заманювали за кордон обіцянками про високу зарплату, а потім змушували возити наркотики. Через це майже 300 наших громадян опинилися за ґратами в РФ.

"Людям пропонували працевлаштуватися на посаду кур'єра. Тим, хто погодився працювати, давали гроші, щоб вони могли поїхати до Москви, а там їм давали завдання винайняти квартиру в російському місті – це міг бути Краснодар, Смоленськ, Архангельськ, міста Сибіру. Після цього люди починали отримувати завдання доправити товар до якоїсь точки. Через деякий час люди розуміли, що насправді перевозять наркотики (курильні суміші). Вони телефонували роботодавцю і говорили, що відмовляються їх розповсюджувати. Ці суміші заборонено як на території України, так і в РФ. Після дзвінка протягом доби людей знаходила поліція, виявляли в них наркотики і закривали їх у СІЗО. У РФ передбачено покарання за таку діяльність від 4 до 20 років позбавлення волі. До нас за допомогою зверталися люди, яким дали реальні строки від 3,5 років до 20. Сьогодні багато з них сидять. Російські судді не беруть до уваги їхні аргументи про те, що їх завербували і вони практично стали жертвами торгівлі людьми", – розповів Чекарев, уточнивши, що нині відомо про 273 прізвища людей, які постраждали в такій схемі. "Це ті, хто звернувся за допомогою до Гельсінської спілки з прав людини. Але, за непідтвердженими даними, таких людей не менше 2 тисяч", – уточнив адвокат.

Як каже Чекарев, щодо вербувальників, які перебували в Україні (4 людини), вже порушено кримінальну справу. Слідство вже закінчено, і матеріали скеровано до Солом'янського суду. Також ще одну кримінальну справу розслідує Нацполіція.

Якщо цих вербувальників притягнуть до кримінальної відповідальності в Україні, це може полегшити доведення в російських судах того факту, що люди стали жертвами торгівлі людьми.

"І РФ, і Україна ратифікували Європейську конвенцію 1983 року про передачу засуджених. Тобто Росія та Україна можуть обмінюватися засудженими. Для цього вони можуть звертатися до Мін'юсту Росії або України. Нам відомо про 75 осіб, які звернулися з клопотанням про переведення з російських місць позбавлення волі до українських. Нині нам відомо про 32 осіб, яких перевели, і про 15 осіб, яким російські суди відмовили в цьому. Доля решти на цю хвилину вирішується", – розповів Чекарев.

Адвокат зазначив, що "є проблема". "Відповідно до процедури після клопотання особи про переведення суд України визнає вирок російського суду. Український суд зобов'язаний кваліфікувати скоєний злочин за Кримінальним кодексом України та призначити покарання згідно із законодавством України. Потім рішення скеровують у Росію, після чого російський суд визнає або не визнає рішення суду України. Але межі строків покарання в Україні та Росії відрізняються. Тому мають місце випадки, коли суд України ухвалює покарання більш м'яке, ніж це зробив російський суд. Наприклад, у Росії дали 15 років, а в Україні – 12 років. І в таких випадках російські суди відмовляють у передачі, посилаючись на те, що нібито строк відбуття покарання було зменшено несправедливо. Дуже важливо, щоб українські суди враховували цей момент", – резюмував Чекарев.